Ваш кошик зараз порожній!
380.00₴ 340.00₴
| Автор | |
|---|---|
| Оправа | м’яка ламінована |
| Формат | 145х215 мм |
| ISBN | 978-617-7962-22-8 |
| Кількість сторінок | 352 |
| Мова оригіналу | англійська |
| Мова видання | |
| Перекладачі | |
| Рік видання |
З винятковою щедрістю та мудрістю всесвітньовідомий психіатр Джеймс Ґордон ділиться з читачем своїми знаннями та багатолітнім досвідом у царині зцілення травми.
Книга написана легкою і живою мовою, відтак читається як захоплюючий роман. При цьому усі запропоновані автором теорії та методи підкріплені сучасними науковими даними. Розділ за розділом читач не лише знайомиться з теорією психотерапії травми та чіткими і зрозумілими техніками самопіклування, а й проходить шлях трансформації власного травматичного досвіду та зцілення.
Книга рекомендована психологам, психотерапевтам та усім, хто хоче віднайти душевний спокій і надію.
Доктор Джеймс Ґордон – психіатр, випускник Гарварду, засновник Центру медицини психіки та тіла. Раніше працював дослідником у Національному інституті психічного здоров’я й очолював Комісію Білого дому з питань комплементарної та альтернативної медицини. Клінічний професор, викладач психіатрії та сімейної медицини на медичному відділенні Джорджтаунського університету. Автор іще десяти книжок, статей для «New York Times», «The Washington Post» і «The Atlantic», а також численних публікацій у фахових часописах. Виступав на телебаченні у програмах «60 хвилин», «Сьогодні», «Доброго ранку, Америко», а також на Національному громадському радіо (NPR).
Книга «Від країни козаків до країни селян. Україна на видноколі Заходу у XVI–XIX ст.» панорамно висвітлює сприйняття образу України у публікаціях та періодичних виданнях Західної Європи від середини XVI ст., коли про «козаків» і «козацьке військо» говорили на найвищих владних рівнях у більшості європейських держав. Автор пропонує читачам цікавий і документально багатий опис про те, як український наратив проникав у різні сфери життя держав західної Європи: від ранніх географічних мап через потужний образ козацтва до образу селянської та поетичної України. На особливу увагу заслуговує детальний аналіз образу козацтва у XVIІІ ст., аналіз подорожних описів життєвого світу українців в 1760–1860 рр., а також опис ранньої рецепції Шевченка та Гоголя, поширення легенд про Мазепу в літературі та мистецтві європейського романтизму. Видання містить 47 карт та ілюстрацій.
Книга поглиблює знання про історію України та призначена для широкої читацької аудиторії.
Праця німецької дослідниці Анни Вероніки Вендланд відкриває світ ідей австрійської Галичини. Книжка знайомить з середовищем громадських активістів ХІХ століття, які, шукаючи свою ідентичність, урешті-решт ставали поборниками ідеї всеруської культурно-духовної спільності. Це – перше в історіографії системне дослідження феномену галицького русофільства. Читач не знайде в книжці ані похвали, ані осуду цього явища. Авторка окреслює русофільство як один із консервативних напрямів розвитку дискусії про українську ідентичність. Історія досягнень і поразок русофільського руху викладена з акцентом на постатях інтелектуалів, які, опинившись на межі традиційного й модерного світів, переймалися долею своєї спільноти, прагнули бути для неї корисними. Для істориків та широкого кола читачів.
Науковий редактор українського видання Мар ̓ ян Мудрий
Книга отримала спеціальну відзнаку малого журі істориків “Форуму Видавців – 2015”
У монографії розглядається доля релігії у сучасному суспільстві.
Покликаючись на найновіші дослідження у новітній філософії, автор пропонує синтетичний погляд на секуляризацію і доводить, що саме християнство створило умови для повноцінного розгортання цього феномену у специфічному середовищі європейської культури. Секуляризація простежується як тривала світоглядна трансформація, що розпочинається ще в Осьовому часі (VIII – II ст. до н. е.) і найповніше здійснюється у філософії Модерну (з XVII ст.). На певному етапі секуляризація хоч і заперечує трансцендентне (Бога), але, врешті, знову наближає людину до нього.
Дослідження Володимира Старосольського “Das Majoritätsprinzip” (“Принцип більшості”) вийшло друком німецькою мовою у 1916 році у Відні.
Українською мовою видається вперше.