Ваш кошик зараз порожній!
Немає в наявності
Автор | |
---|---|
Оправа | тверда ламінована |
Формат | 170х240 мм |
ISBN | 978-966-8853-16-6 |
Кількість сторінок | 688 |
Мова оригіналу | німецька |
Мова видання | |
Перекладачі | |
Рік видання |
Праця німецької дослідниці Анни Вероніки Вендланд відкриває світ ідей австрійської Галичини. Книжка знайомить з середовищем громадських активістів ХІХ століття, які, шукаючи свою ідентичність, урешті-решт ставали поборниками ідеї всеруської культурно-духовної спільності. Це – перше в історіографії системне дослідження феномену галицького русофільства. Читач не знайде в книжці ані похвали, ані осуду цього явища. Авторка окреслює русофільство як один із консервативних напрямів розвитку дискусії про українську ідентичність. Історія досягнень і поразок русофільського руху викладена з акцентом на постатях інтелектуалів, які, опинившись на межі традиційного й модерного світів, переймалися долею своєї спільноти, прагнули бути для неї корисними. Для істориків та широкого кола читачів.
Науковий редактор українського видання Мар ̓ ян Мудрий
Книга отримала спеціальну відзнаку малого журі істориків “Форуму Видавців – 2015”
“Ця книжка має всі шанси сильно змінити поле досліджень національних рухів у Східній Європі. Вона присвячена національному проектові, котрий справив уплив на формування найбільших націй у цьому великому історичному регіоні, української та російської… Монографія Анни Вероніки Вендланд є чи не найкращою з тих, що з’явилися у цій ділянці за останні десятиліття. Ця робота ставить певний виклик для майбутніх істориків: перевершити її буде дуже тяжко, писати гірше за неї попросту немає сенсу”.
Ярослав Грицак, історик, професор Українського Католицького Університету
“Доктор Вендланд написала грандіозну та знакову працю про історичний рух, який нині є фактично забутим. Своє дослідження вона ґрунтувала на архівних матеріалах Львова, Відня та Санкт-Петербурґа, ретельно вивчаючи галицькі газети та друковану кореспонденцію, мемуари та іншу тогочасну літературу, а також опрацювавши вражаючий масив другорядних даних. Незвичайною, але безумовно цінною особливістю книги Анни Вероніки Вендланд є розділ сьомий, у якому докладно описані джерела, які вона використовувала для укладення свого численного списку активістів-русофілів”.
Міхаель Мозер, славіст, Президент Міжнародної асоціації україністів
Книга «Від країни козаків до країни селян. Україна на видноколі Заходу у XVI–XIX ст.» панорамно висвітлює сприйняття образу України у публікаціях та періодичних виданнях Західної Європи від середини XVI ст., коли про «козаків» і «козацьке військо» говорили на найвищих владних рівнях у більшості європейських держав. Автор пропонує читачам цікавий і документально багатий опис про те, як український наратив проникав у різні сфери життя держав західної Європи: від ранніх географічних мап через потужний образ козацтва до образу селянської та поетичної України. На особливу увагу заслуговує детальний аналіз образу козацтва у XVIІІ ст., аналіз подорожних описів життєвого світу українців в 1760–1860 рр., а також опис ранньої рецепції Шевченка та Гоголя, поширення легенд про Мазепу в літературі та мистецтві європейського романтизму. Видання містить 47 карт та ілюстрацій.
Книга поглиблює знання про історію України та призначена для широкої читацької аудиторії.
У посібнику висвітлено формування новочасного українського суспільства, беручи до уваги адміністративно-територіальний, економічний, етносоціальний та культурно-інтелектуальний чинники; показано зміни, які відбулися протягом «довгого» дев’ятнадцятого століття в усіх сферах суспільного життя і в підсумку призвели до розриву зі старими, вибудуваними на аграрному традиціоналізмі цінностями, ставши основою для створення модерної української нації. Змістове наповнення посібника структуроване за тематично-хронологічним принципом і з урахуванням того, що життя українського суспільства тривало не в ізольованому просторі, а в тісній взаємодії з іншими народами. Читачі зможуть ознайомитися з сучасними історіографічними інтерпретаціями та головними напрямками наукових досліджень у галузі історії України ХІХ століття.
Посібник адресований викладачам, студентам, а також усім, хто цікавиться історією України.
У книзі проаналізовано три галицькі суспільно-політичні й культурно-інтелектуальні середовища, у діяльності яких у першій чверті ХХ ст. знаходила вияв українська консервативна думка – русофілів, християнських суспільників і Греко-католицьку церкву. Їхній консерватизм був не так цілісною ідеологією, як стилем мислення. Попри різноманітність форм і практик українського консерватизму в Галичині, історія цих середовищ проливає світло на чимало спільних дилем, які виникали у зв’язку із суспільною модернізацією краю. І далеко не всі ідеї й починання консерваторів, що з’явилися на порозі модерного світу, пройшли випробування часом. У книжці можна знайти чимало влучних спостережень про політичну культуру Галичини. До розмірковувань заохочуватимуть також наведені паралелі з історії польських, чеських, словенських і українських (наддніпрянських) консерваторів.
Для істориків та широкого кола читачів.