Ваш кошик зараз порожній!
280.00₴
| Автор | |
|---|---|
| Оправа | тверда, ламінована, матова |
| Формат | 145х215 мм |
| ISBN | 978-617-7962-25-9 |
| Кількість сторінок | 244 с. + 24 с. кольор. іл. |
| Мова видання | |
| Рік видання |
Книга присвячена життю та діяльності Михайла Демковича-Добрянського (1905–2003), громадсько-політичного діяча, історика, журналіста, редактора еміграційних часописів. У книзі висвітлені основні періоди життя М. Демковича-Добрянського, а також малознані і невідомі факти з його багатогранної діяльності: навчання в Берлінському та Віденському університетах, публіцистична діяльність у міжвоєнному Львові, участь в Українському центральному комітеті в окупованій Україні, перебування у таборах для тимчасово переміщених осіб (Ді-Пі), робота на посаді шеф-редактора Української служби Радіо Свобода у Мюнхені, участь у русі за надання патріархату Українській Греко-Католицькій Церкві, активна залученість до видання «Енциклопедії Українознавства».
Особливу увагу у книзі приділено творчому доробку М. Демковича-Добрянського, зосередженому на актуальних сьогодні питаннях українсько-польських, українсько-єврейських та українсько-російських взаємин.
Для істориків, політологів, журналістів та усіх, кого цікавить історія України й української діаспори.
У книзі проаналізовано три галицькі суспільно-політичні й культурно-інтелектуальні середовища, у діяльності яких у першій чверті ХХ ст. знаходила вияв українська консервативна думка – русофілів, християнських суспільників і Греко-католицьку церкву. Їхній консерватизм був не так цілісною ідеологією, як стилем мислення. Попри різноманітність форм і практик українського консерватизму в Галичині, історія цих середовищ проливає світло на чимало спільних дилем, які виникали у зв’язку із суспільною модернізацією краю. І далеко не всі ідеї й починання консерваторів, що з’явилися на порозі модерного світу, пройшли випробування часом. У книжці можна знайти чимало влучних спостережень про політичну культуру Галичини. До розмірковувань заохочуватимуть також наведені паралелі з історії польських, чеських, словенських і українських (наддніпрянських) консерваторів.
Для істориків та широкого кола читачів.
Книга Т. Пейна “Права людини” – це роздуми про суспільне буття людини: її свободу, права, обов’язки. Коли в Америці 1791 року вперше вийшла друком ця праця, видавець відмовився від неї. Проте з часом книга все-таки стала відомою загалові і її популярності ніщо вже не могло перешкодити – вона стала наслідком успішної революції за незалежність Америки, з нею Томас Пейн брав у часть у Французькій революції. “Права людини” – твір, в якому автор особливу увагу зосереджує на системі принципів, що повинна стати основою для нових урядів. Йдеться про ті основні права людини, про дотримання яких в Україні ще потрібно боротися. Тому актуальними сьогодні є також шляхи та засоби поліпшення суспільного становища в Європі та інші цікаві спостереження, що їх пропонує Томас Пейн.
Книга Лариси Залеської Онишкевич – це книга про війну і дітей. У ній майже фотографічно зафіксовано факти Другої світової війни в житті маленької дівчинки зі Стрия. Прощання з Батьківщиною, довга і складна дорога на Захід, життя в таборах для переміщених осіб. Про дорослішання і пошук себе, здобування освіти, про родину і про родини авторка пише легко, з гумором. Це зворушлива розповідь про гуманність і солідарність, про людську та національну гідність, про громадянську й соціальну мужність як цінність і як сенс буття людини в межових ситуаціях.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.