Ваш кошик зараз порожній!
40.00₴
| Автор | |
|---|---|
| Рік видання | |
| Мова оригіналу | італійська |
| Перекладачі | |
| Мова видання | |
| Кількість сторінок | 88 |
| Формат | 145х215 мм. |
| Оправа | м’яка ламінована |
| ISBN | 978-966-8853-42-5 |
Книжка містить всі виступи Понтифіка: від його першого звернення до людей на площі Святого Петра в Римі після виборів 13 березня 2013 року до Regina Coeli в пасхальний понеділок 1 квітня. “Ви знаєте, що обов’язок Конклаву ‒ дати єпископа для Риму. Схоже, що мої брати кардинали пішли, щоб взяти його майже на кінці світу…”, ‒ такі були перші слова-привітання, проголошені на площі Святого Петра ввечері 13 березня після оголошення Habemus Papam, вимовлені новим Папою Франциском. Саме цими словами розпочинається книга, яка має підзаголовок “Початок служіння Папи Франциска” і вміщує в собі 19 текстів нового Папи, до яких додано біографічну довідку про Хорхе Маріо Берґольйо, а також пояснено походження і значення герба та девізу нового Папи.
Книга Папи Франциска є для індивідуального і колективного читача зразковим тестом на зрілість християнських цінностей і спонукою до поглиблення та зміцнення християнської віри.
«Leopolis Consularі» – це перша спроба ознайомити громадськість з історією та сучасністю діяльності у місті Львові великої кількості іноземних консульських установ, а також продемонструвати, що місто Лева завжди було осередком не тільки культурного, мистецького, торговельного життя Галичини, а й важливим дипломатичним центром. Книга покликана привернути увагу і спонукати до подальшого вивчення маловідомих сторінок дипломатичної історії Львова. Більшість використаних в книзі матеріалів, документів та фотографій опубліковано вперше.
У книзі проаналізовано три галицькі суспільно-політичні й культурно-інтелектуальні середовища, у діяльності яких у першій чверті ХХ ст. знаходила вияв українська консервативна думка – русофілів, християнських суспільників і Греко-католицьку церкву. Їхній консерватизм був не так цілісною ідеологією, як стилем мислення. Попри різноманітність форм і практик українського консерватизму в Галичині, історія цих середовищ проливає світло на чимало спільних дилем, які виникали у зв’язку із суспільною модернізацією краю. І далеко не всі ідеї й починання консерваторів, що з’явилися на порозі модерного світу, пройшли випробування часом. У книжці можна знайти чимало влучних спостережень про політичну культуру Галичини. До розмірковувань заохочуватимуть також наведені паралелі з історії польських, чеських, словенських і українських (наддніпрянських) консерваторів.
Для істориків та широкого кола читачів.
Маркіз де Кондорсе – єдиний з плеяди великих французьких просвітників, кому вдалося дожити до Великої революції, що розпочалась 1789 року. Натхнений прикладом американської революції, він прагнув утілити високі ідеали епохи в політичну практику.
Основні теми пропонованої читачеві добірки текстів: наукова критика способу проведення виборів, який, до речі, є найпоширенішим і сьогодні; опрацювання нової виборчої методи, яка б істотно обмежила вплив випадкових чинників на підсумки голосування й убезпечила б як від охлократії, так і від олігархічно симульованої демократії. Особливу увагу Кондорсе приділяє ефективним засобам контролю громадян за діями влади і несумісності відлучення жінок від прав громадянина з самою природою республіки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.