Роман відомого французького письменника Франсуа Фенелона «Пригоди Телемаха» здобув заслужене визнання і впродовж двох століть посідав друге місце після Біблії за своєю читацькою популярністю.
Основою роману є давньогрецький міф про мандри Телемаха в пошуках свого батька Одіссея. Міфологічна канва розповіді дала змогу авторові викласти вимоги до зразкового правителя, який володіє усіма моральними чеснотами і спроможний у мирний час мудро та розважливо провадити свій народ до процвітання та достатку, а в час війни на полі бою боронити свій край від ворогів.
Поради Ментора, вчителя і наставника Телемаха, його діалоги зі своїм вихованцем про справжні цінності людини, про справедливість, досконалість, звитягу і шляхетні вчинки, про діяльний, а не показний патріотизм, не лише не втратили своєї актуальності, а, навпаки, набули особливої ваги у наш час, коли в різних куточках світу обговорюють причини втрати довіри громадян до влади та їхнє прагнення мати мудрих правителів.
Ця книга про засадничі моральні принципи громадянина, про доброчесність передусім.
Для широкого кола читачів.
У книзі проаналізовано три галицькі суспільно-політичні й культурно-інтелектуальні середовища, у діяльності яких у першій чверті ХХ ст. знаходила вияв українська консервативна думка – русофілів, християнських суспільників і Греко-католицьку церкву. Їхній консерватизм був не так цілісною ідеологією, як стилем мислення. Попри різноманітність форм і практик українського консерватизму в Галичині, історія цих середовищ проливає світло на чимало спільних дилем, які виникали у зв’язку із суспільною модернізацією краю. І далеко не всі ідеї й починання консерваторів, що з’явилися на порозі модерного світу, пройшли випробування часом. У книжці можна знайти чимало влучних спостережень про політичну культуру Галичини. До розмірковувань заохочуватимуть також наведені паралелі з історії польських, чеських, словенських і українських (наддніпрянських) консерваторів.
Дослідження Володимира Старосольського “Das Majoritätsprinzip” (“Принцип більшості”) вийшло друком німецькою мовою у 1916 році у Відні.
Українською мовою видається вперше.
Книжка містить всі виступи Понтифіка: від його першого звернення до людей на площі Святого Петра в Римі після виборів 13 березня 2013 року до Regina Coeli в пасхальний понеділок 1 квітня. “Ви знаєте, що обов’язок Конклаву ‒ дати єпископа для Риму. Схоже, що мої брати кардинали пішли, щоб взяти його майже на кінці світу…”, ‒ такі були перші слова-привітання, проголошені на площі Святого Петра ввечері 13 березня після оголошення Habemus Papam, вимовлені новим Папою Франциском. Саме цими словами розпочинається книга, яка має підзаголовок “Початок служіння Папи Франциска” і вміщує в собі 19 текстів нового Папи, до яких додано біографічну довідку про Хорхе Маріо Берґольйо, а також пояснено походження і значення герба та девізу нового Папи.
До першого тому, за редакцією Франка Сисина, увійшли праці Михайла Зубрицького (1856-1919), опубліковані в наукових журналах та збірниках. Другий том, за редакцією Василя Сокола, міститиме автобіографію, щоденники, листи та особисті документи Михайла Зубрицького, а також бібліографію праць вченого і дослідження про нього. У третьому томі, за редакцією Франка Сисина, буде вміщено статті, які з’явилися в газетах, часто в повідомленнях про поточні справи. Кожен з томів супроводжує вступ, географічний та іменний покажчики. У публікаціях праць та матеріалів збережено оригінальну орфографію.
Історія, філософія, право, спогади, психологія
Історія, філософія, право, спогади, психологія
Історія, філософія, право, спогади, психологія
Історія, філософія, право, спогади, психологія