Ваш кошик зараз порожній!
280.00₴
| Автор | |
|---|---|
| Оправа | тверда, ламінована, матова |
| Формат | 145х215 мм |
| ISBN | 978-617-7962-25-9 |
| Кількість сторінок | 244 с. + 24 с. кольор. іл. |
| Мова видання | |
| Рік видання |
Книга присвячена життю та діяльності Михайла Демковича-Добрянського (1905–2003), громадсько-політичного діяча, історика, журналіста, редактора еміграційних часописів. У книзі висвітлені основні періоди життя М. Демковича-Добрянського, а також малознані і невідомі факти з його багатогранної діяльності: навчання в Берлінському та Віденському університетах, публіцистична діяльність у міжвоєнному Львові, участь в Українському центральному комітеті в окупованій Україні, перебування у таборах для тимчасово переміщених осіб (Ді-Пі), робота на посаді шеф-редактора Української служби Радіо Свобода у Мюнхені, участь у русі за надання патріархату Українській Греко-Католицькій Церкві, активна залученість до видання «Енциклопедії Українознавства».
Особливу увагу у книзі приділено творчому доробку М. Демковича-Добрянського, зосередженому на актуальних сьогодні питаннях українсько-польських, українсько-єврейських та українсько-російських взаємин.
Для істориків, політологів, журналістів та усіх, кого цікавить історія України й української діаспори.
У книзі проаналізовано три галицькі суспільно-політичні й культурно-інтелектуальні середовища, у діяльності яких у першій чверті ХХ ст. знаходила вияв українська консервативна думка – русофілів, християнських суспільників і Греко-католицьку церкву. Їхній консерватизм був не так цілісною ідеологією, як стилем мислення. Попри різноманітність форм і практик українського консерватизму в Галичині, історія цих середовищ проливає світло на чимало спільних дилем, які виникали у зв’язку із суспільною модернізацією краю. І далеко не всі ідеї й починання консерваторів, що з’явилися на порозі модерного світу, пройшли випробування часом. У книжці можна знайти чимало влучних спостережень про політичну культуру Галичини. До розмірковувань заохочуватимуть також наведені паралелі з історії польських, чеських, словенських і українських (наддніпрянських) консерваторів.
Для істориків та широкого кола читачів.
Книга Т. Пейна “Права людини” – це роздуми про суспільне буття людини: її свободу, права, обов’язки. Коли в Америці 1791 року вперше вийшла друком ця праця, видавець відмовився від неї. Проте з часом книга все-таки стала відомою загалові і її популярності ніщо вже не могло перешкодити – вона стала наслідком успішної революції за незалежність Америки, з нею Томас Пейн брав у часть у Французькій революції. “Права людини” – твір, в якому автор особливу увагу зосереджує на системі принципів, що повинна стати основою для нових урядів. Йдеться про ті основні права людини, про дотримання яких в Україні ще потрібно боротися. Тому актуальними сьогодні є також шляхи та засоби поліпшення суспільного становища в Європі та інші цікаві спостереження, що їх пропонує Томас Пейн.
Спогади наймолодшої доньки Гетьмана України Павла Скоропадського охоплюють період від 1919 року до кінця Другої світової війни. Розповідь про життя родини в Німеччині після війни також містить цікаві історичні екскурси. Книжку написано у формі невеликих новел, присвячених окремим особам та подіям життя. Для найширшого кола читачів, що цікавляться українською історією.
Книга Лариси Залеської Онишкевич – це книга про війну і дітей. У ній майже фотографічно зафіксовано факти Другої світової війни в житті маленької дівчинки зі Стрия. Прощання з Батьківщиною, довга і складна дорога на Захід, життя в таборах для переміщених осіб. Про дорослішання і пошук себе, здобування освіти, про родину і про родини авторка пише легко, з гумором. Це зворушлива розповідь про гуманність і солідарність, про людську та національну гідність, про громадянську й соціальну мужність як цінність і як сенс буття людини в межових ситуаціях.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.