Ваш кошик зараз порожній!
Немає в наявності
Автор | |
---|---|
Рік видання | |
Мова оригіналу | українська |
Мова видання | |
Кількість сторінок | 240 |
Формат | 145х215 мм. |
Оправа | тверда ламінована |
ISBN | 978-966-8853-53-1 |
У монографії розглядається доля релігії у сучасному суспільстві.
Покликаючись на найновіші дослідження у новітній філософії, автор пропонує синтетичний погляд на секуляризацію і доводить, що саме християнство створило умови для повноцінного розгортання цього феномену у специфічному середовищі європейської культури. Секуляризація простежується як тривала світоглядна трансформація, що розпочинається ще в Осьовому часі (VIII – II ст. до н. е.) і найповніше здійснюється у філософії Модерну (з XVII ст.). На певному етапі секуляризація хоч і заперечує трансцендентне (Бога), але, врешті, знову наближає людину до нього.
Для науковців, аспірантів, студентів і всіх, хто цікавиться проблемами сучасної філософії та релігії.
Рецензенти:
Завідувач відділу історії філософії України Інституту філософії
ім. Г. С. Сковороди Національної академії наук України,
доктор філософських наук С. Л. Йосипенко
доктор філософських наук, професор кафедри філософії
Харківського національного педагогічного університету
імені Г. С. Сковороди М. В. Триняк
доктор філософських наук, професор кафедри історії філософії
Київського національного університету імені Тараса Шевченка Т. П. Кононенко
У книзі проаналізовано три галицькі суспільно-політичні й культурно-інтелектуальні середовища, у діяльності яких у першій чверті ХХ ст. знаходила вияв українська консервативна думка – русофілів, християнських суспільників і Греко-католицьку церкву. Їхній консерватизм був не так цілісною ідеологією, як стилем мислення. Попри різноманітність форм і практик українського консерватизму в Галичині, історія цих середовищ проливає світло на чимало спільних дилем, які виникали у зв’язку із суспільною модернізацією краю. І далеко не всі ідеї й починання консерваторів, що з’явилися на порозі модерного світу, пройшли випробування часом. У книжці можна знайти чимало влучних спостережень про політичну культуру Галичини. До розмірковувань заохочуватимуть також наведені паралелі з історії польських, чеських, словенських і українських (наддніпрянських) консерваторів.
Для істориків та широкого кола читачів.
Праця німецької дослідниці Анни Вероніки Вендланд відкриває світ ідей австрійської Галичини. Книжка знайомить з середовищем громадських активістів ХІХ століття, які, шукаючи свою ідентичність, урешті-решт ставали поборниками ідеї всеруської культурно-духовної спільності. Це – перше в історіографії системне дослідження феномену галицького русофільства. Читач не знайде в книжці ані похвали, ані осуду цього явища. Авторка окреслює русофільство як один із консервативних напрямів розвитку дискусії про українську ідентичність. Історія досягнень і поразок русофільського руху викладена з акцентом на постатях інтелектуалів, які, опинившись на межі традиційного й модерного світів, переймалися долею своєї спільноти, прагнули бути для неї корисними. Для істориків та широкого кола читачів.
Науковий редактор українського видання Мар ̓ ян Мудрий
Книга отримала спеціальну відзнаку малого журі істориків “Форуму Видавців – 2015”
Книга відомого фінського журналіста Юкки Рислаккі присвячена маловідомим героїчним сторінкам історії Воркутинського повстання 1953 року. Воркутинське повстання, як і Норільське та Кенгірське, завдало вирішального удару по всій системі ГУЛАГу, змусило кремлівських вождів відступити, похитнуло віру в могутність всієї совєтської системи. Автор спирається як на вже опубліковані дослідження, так і на результати власної архівної роботи. Книга не лише розширює нашу уяву про масштаби опору сталінській репресивній машині, а й є меморіалом пам’яті про дух, звитягу, біль і страждання воркутинських повстанців. Воркутинське повстання – це приклад того, як велич і нескореність людського духу ламає, здавалось би, нездоланні табірні мури та виходить поза межі можливого.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.