Книга «Венера з Дрогобича (про Бруно Шульца)» відомого польського теоретика й історика літератури, професора Інституту літературознавчих досліджень Польської Академії наук Влодзімєжа Болєцького є взірцем живого академічного аналізу множинних інтерпретаційних можливостей при зануренні в читання та дослідженні текстів Бруно Шульца.
На думку автора книги, світ художньої уяви Бруно Шульца є «раєм для інтерпретаторів», в якому немає конфлікту інтерпретацій, а навпаки, відбувається постійне збагачення дискурсу шульцознавства та розширення Шульцівської читацької спільноти.
Дослідження професора Влодзімєжа Болєцького поглиблює наше розуміння феномену творчості Бруно Шульца і дає аргументовану відповідь за запитання: як великому самітникові з Дрогобича досі вдається своїми текстами об’єднувати читачів і незримо творити динамічну рецепційну поліфонію, яка не знає кордонів.
Для дослідників літератури та широкого кола читачів.
Ця книга – гарний привід замислитися над тим, чи добре ми знаємо літературну постать і творчість Тадеуша Ружевича і чи правильно відчитуємо сенси, закладені у його поетичних образах. Автор подає новаторське і місцями контроверсійне бачення біографії польського письменника на широкому тлі повоєнної доби та проводить несподівані зв’язки між буттєвим і творчим вибором, між літературними попередниками й наступниками, між живописом і віршем, вибудовуючи власну інтерпретаційну стратегію з залученням новітнього арсеналу літературно-критичної думки. Хід дослідження тримає читача в напрузі, даючи відчути всю гостроту непростих взаємин Бога і світу, в якому в «марний час» живе, мислить і творить поет.
Для дослідників літератури та широкого кола читачів.
Понад пів сторічя футуризм вважався “сумним епізодом” у творчості кількох поетів “лихої пам’яті”. Позаяк такий діягноз поставив футуристам сам Максим Рильський, не багато знаходилося охочих і спроможних знову продискутувати ці питання. Літературна праця Олега Ільницького, професора Альберського університету (Канада), – це перша неупереджена спроба не тільки описати конфлікт між українським авангардом та його публікою, а й подати всебічний розвиток футуризму з історичного, теоретичного та літературного погляду від самих витоків (1914) до його зникнення (1931), чи то пак знищення.
Головна мета цього дослідження – відповісти на питання про роль прозового опису в структурі тексту і в пізнавальній інтерпретаціії світу. Завдяки широкому оглядові різноманітних прозових дескриптивних моделей (від реалістичної прози ХІХ століття до постмодернізму) польська дослідниця окреслює найпомітніші літературні стратегії опису, а такожм визначає ступені його синтаксичної і семантичної організації.
Літературознавство
Літературознавство
Літературознавство
Відгуки
Відгуків немає, поки що.