Ваш кошик зараз порожній!
450.00₴
Автор | |
---|---|
Оправа | тверда, ламінована, матова |
Формат | 145х215 мм |
ISBN | 978-617-7962-28-0 |
Кількість сторінок | 484 |
Мова оригіналу | німецька |
Мова видання | |
Перекладачі | |
Рік видання |
Книга Р. Інґардена «Літературно-художній твір» – це фундаментальне дослідження сутності художньої літератури та її ідентичності через призму феноменологічного аналізу будови літературного твору та його «життя» в читацьких конкретизаціях і осягненнях його якостей. Роман Інґарден обґрунтовує свою феноменологічну модель будови літературного твору як багатошарової поліфонічної формації, що появляється у творчому акті автора. Однак щоб читачі могли зрозуміти та оцінити літературний твір, він повинен стати естетичним предметом, набути естетичної цінності й перетворитися в естетичний досвід.
Книга є чудовою ілюстрацією пограниччя філософії, літератури, музики та естетики, які притаманні науковому стилю Р. Інґардена.
Ця книга – гарний привід замислитися над тим, чи добре ми знаємо літературну постать і творчість Тадеуша Ружевича і чи правильно відчитуємо сенси, закладені у його поетичних образах. Автор подає новаторське і місцями контроверсійне бачення біографії польського письменника на широкому тлі повоєнної доби та проводить несподівані зв’язки між буттєвим і творчим вибором, між літературними попередниками й наступниками, між живописом і віршем, вибудовуючи власну інтерпретаційну стратегію з залученням новітнього арсеналу літературно-критичної думки. Хід дослідження тримає читача в напрузі, даючи відчути всю гостроту непростих взаємин Бога і світу, в якому в «марний час» живе, мислить і творить поет.
Для дослідників літератури та широкого кола читачів.
Юзеф Марія Рушар, доктор гуманітарних наук, директор Інституту літератури (національний заклад культури Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польщі). Головний редактор культурного квартальника «Новий напис» (Nowy Napis), літературознавець, літературний критик та видавець.
З 2004 року є організатором міжнародних наукових конференцій «Гербертовська майстерня» (Warsztaty Herbertowskie) та видавцем серії «Бібліотека Пана Cogito» (Biblioteka Pana Cogito), до 2019 року вийшло понад 50 томів. Автор книг: «Сторож брата свого. Принцип відповідальності в поезії Збіґнєва Герберта» (Stróż brata swego. Zasada odpowiedzialności w liryce Zbigniewa Herberta, 2004); «Сонце республіки. Римська цивілізація у творчості Збіґнєва Герберта» (Słońce republiki. Cywilizacja rzymska w twórczości Zbigniewa Herberta, 2014); «Потертий профіль римських монет. Економіка як літературна тема» (Wytarty profil rzymskich monet. Ekonomia jako temat literacki, 2016; «Mane, tekel, fares. Образи Бога у творчості Тадеуша Ружевича» (Mane, tekel, fares. Obrazy Boga w twórczości Tadeusza Różewicza, 2019); видав альбом «Апостол у відрядженні. Приватна історія мистецтва Збіґнєва Герберта» (Apostoł w podróży służbowej. Prywatna historia sztuki Zbigniewa Herberta, 2006). У 2016 – 2019 роках був керівником ґранту «Образи Бога, людини і світу в польській літературі ХХ століття». З 2016 р. – ад’юнкт в Академії Ігнатіанум у Кракові.
Видав книгу «Червоні павуки. Щоденник солдата Польської народної армії» (Czerwone pająki. Dziennik żołnierza LWP, 2017) – нотатки з періоду відбування заслання у комуністичній військовій частині у 1978–79 роках.
Книга есеїв «Читаючи» відомого польського художника і письменника Юзефа Чапського – це зразок шляхетного читання-занурення в обрані тексти світової літератури з намаганням сягнути нових пластів духовності. Читання для самого автора є особливою духовною вправою, яка неминуче стає нагодою для внутрішнього вдосконалення і навіть преображення читачів. Читаючи, Юзеф Чапський глибоко переживає і проживає кожне слово, образ, мотив і думку.
Захопливі етично-естетичні авторські рефлексії Юзефа Чапського над читанням текстів світової літератури легко, майстерно і доступно вказують усім шанувальникам художнього слова на ціннісні орієнтири у нескінченних уявних мандрах просторами літератури.
Для дослідників літератури та широкого кола читачів.
Юзеф Чапський (1896–1993) – відомий польський художник і письменник, довго літній співробітник паризького часопису «Культура» під редакцією Єжи Ґедройца. Свідок-документаліст, який зумів вижити у пеклі радянсько-сталінських концтаборів (1939–1941) та описати свій досвід пере бування там у таких знакових працях як «Старо більські спогади, 1944», «Правда про Катинь» (1945), «На нелюдській землі» (1949; українське видання вийшло в 2017 р). У 1941 році вступив до польської армії генерала Андерса, був його уповноваженим з розшуку польських офіцерів, які зникли на території СРСР.
Юзеф Чапський є автором збірок блискучих есеїв «Око», «Дивлячись», «Читаючи».
Пропонований зшиток – це подані в есеїстичному ключі нотатки про мову, а не впорядковані рекомендації щодо того, як правильно говорити, писати. Автор, перекладач і письменник Андрій Содомора, ділиться своїми роздумами над словом, його вагою в житті людини. Під особливим наголосом тут – одвічний, що нині слабне, зв’язок слова із серцем, серця – з природою рідного краю, землею загалом. У канві роздумів – постаті античної і нової європейської культури, а отже, духовний простір, у якому покликана жити людина, що наділена високим даром – мовою.