Ваш кошик зараз порожній!
120.00₴
Автор | |
---|---|
Оправа | м’яка ламінована |
Формат | 145х215 мм |
ISBN | 978-617-7962-15-0 |
Кількість сторінок | 208 |
Мова оригіналу | польська |
Мова видання | |
Перекладачі | |
Рік видання |
У книзі «Без рутини. Про поезію Віслави Шимборської та Збіґнєва Герберта» Войцех Ліґенза пропонує цікаве порівняння поезії Віслави Шимборської та Збіґнєва Герберта крізь призму неканонічного, позбавленого усталених літературно-критичних норм і зразків аналізу світосприйняття двох поетів. Нестандартна літературознавча інтерпретація дає змогу авторові з легкою майстерністю проникнути в невловиму таїну унікальних візерунків світобачення поетки й поета, у яких тісно переплелися видимі та невидимі світи, естетика й етика, життя і творчість. Віслава Шимборська та Збіґнєв Герберт, на думку дослідника, намагаються у поезії дати автентичну відповідь на одвічні питання про справжній смисл тимчасового буття людини у світі.
Для дослідників літератури та широкого кола читачів.
Ця книга – гарний привід замислитися над тим, чи добре ми знаємо літературну постать і творчість Тадеуша Ружевича і чи правильно відчитуємо сенси, закладені у його поетичних образах. Автор подає новаторське і місцями контроверсійне бачення біографії польського письменника на широкому тлі повоєнної доби та проводить несподівані зв’язки між буттєвим і творчим вибором, між літературними попередниками й наступниками, між живописом і віршем, вибудовуючи власну інтерпретаційну стратегію з залученням новітнього арсеналу літературно-критичної думки. Хід дослідження тримає читача в напрузі, даючи відчути всю гостроту непростих взаємин Бога і світу, в якому в «марний час» живе, мислить і творить поет.
Для дослідників літератури та широкого кола читачів.
Книга Пауліни Субоч-Б’ялек та Іренеуша Староня «Надкольори й надаромати: Шульц, Мюллер, Блекер» – чудовий літературознавчий зразок інтелектуально захопливого порівняльного аналізу творів трьох відомих письменників, «алхіміків духу», які прагнули у своєму художньому світі міфологізувати дійсність, зокрема дитинство.
Тематичною основою порівняльного дослідження є поняття «духовної генеалогії» та «вираження невиражального», а його ефективною навігаційною системою став детальний аналіз тріади «пам’ять – уява – образ» із ключовою метафорою «кімнати пам’яті».
Літературознавчі мандри просторами уявної міфологізованої дійсності в текстах Б. Шульца, С. А. Мюллера та М. Блекера, які пропонує читачам це дослідження, без сумніву, поглиблює та розширює наше розуміння художньої літератури з її здатністю зачаровувати надкольорами і надароматами.
Для дослідників літератури та широкого кола читачів.
Понад пів сторічя футуризм вважався “сумним епізодом” у творчості кількох поетів “лихої пам’яті”. Позаяк такий діягноз поставив футуристам сам Максим Рильський, не багато знаходилося охочих і спроможних знову продискутувати ці питання. Літературна праця Олега Ільницького, професора Альберського університету (Канада), – це перша неупереджена спроба не тільки описати конфлікт між українським авангардом та його публікою, а й подати всебічний розвиток футуризму з історичного, теоретичного та літературного погляду від самих витоків (1914) до його зникнення (1931), чи то пак знищення.
Зібрані у цьому збірнику статті та дослідження розглядають сучасні напрями в українській та світовій драмі, підсумовуючи у вибраних п’єсах деякі значні історичні події та аналізуючи драми у порівняльному аспекті із західньоевропейською драмою. В основу вибору авторів та творів покладено їхню якість і приналежність до української літератури (себто, драматичні твори, написані українською мовою в різних країнах світу). Дослідницьку увагу звернено на драматичний твір як літературний текст, зокрема його інтертекстуальність та зв’язок з іншими жанрами в контексті світової літератури. Автор також прочитує деякі п’єси через гру – аналізуючи різні театральні постанови протягом 1988–2007 років.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.