Ваш кошик зараз порожній!
Немає в наявності
Автор | |
---|---|
Оправа | тверда, ламінована, матова |
Формат | 145х215 мм |
ISBN | 978-617-7962-28-0 |
Кількість сторінок | 484 |
Мова оригіналу | німецька |
Мова видання | |
Перекладачі | |
Рік видання |
Книга Р. Інґардена «Літературно-художній твір» – це фундаментальне дослідження сутності художньої літератури та її ідентичності через призму феноменологічного аналізу будови літературного твору та його «життя» в читацьких конкретизаціях і осягненнях його якостей. Роман Інґарден обґрунтовує свою феноменологічну модель будови літературного твору як багатошарової поліфонічної формації, що появляється у творчому акті автора. Однак щоб читачі могли зрозуміти та оцінити літературний твір, він повинен стати естетичним предметом, набути естетичної цінності й перетворитися в естетичний досвід.
Книга є чудовою ілюстрацією пограниччя філософії, літератури, музики та естетики, які притаманні науковому стилю Р. Інґардена.
У книзі «Без рутини. Про поезію Віслави Шимборської та Збіґнєва Герберта» Войцех Ліґенза пропонує цікаве порівняння поезії Віслави Шимборської та Збіґнєва Герберта крізь призму неканонічного, позбавленого усталених літературно-критичних норм і зразків аналізу світосприйняття двох поетів. Нестандартна літературознавча інтерпретація дає змогу авторові з легкою майстерністю проникнути в невловиму таїну унікальних візерунків світобачення поетки й поета, у яких тісно переплелися видимі та невидимі світи, естетика й етика, життя і творчість. Віслава Шимборська та Збіґнєв Герберт, на думку дослідника, намагаються у поезії дати автентичну відповідь на одвічні питання про справжній смисл тимчасового буття людини у світі.
Для дослідників літератури та широкого кола читачів.
Проблему авторської свідомості досліджено на прикладі творчості Віктора Петрова-Домонтовича – однієї з найзагадковіших постатей в історії української літератури ХХ ст. Висвітлено дискусійні питання сучасного літературознавства: який зв’язок між письменником як реальною особою і автором як текстуальною стратегією; чи може читач розшифрувати авторські думки; які “сліди” присутності автора в тексті? Простежено, як співіснування різних “я” в інтелектуальній прозі письменника, манера викладу й побудова його романів та оповідань, жанрово-стильова специфіка, а також образна система художніх творів митця формують особливий світ Домонтовичевого Авторотексту.
Книга відомого німецького історика літератури та есеїста Ернста Роберта Курціуса (1886-1956) “Європейська література та латинське середньовіччя” належить до тих унікальних видань, які незалежно від модних віянь та появи нових напрямків у гуманістичних науках незмінно залишалася невичерпним джерелом цитування для різних поколінь літературознавців, мистецтвознавців, культурологів і філософів. Усеохопне дослідження Курціуса заслужено здобуло визнання класичної енциклопедії середньовіччя, без якої не може обійтися не лише жоден науковець, викладач і студент, а й усі, хто прагне глибше пізнати одну з найвеличніших епох європейської культури.
Пропонований зшиток – це подані в есеїстичному ключі нотатки про мову, а не впорядковані рекомендації щодо того, як правильно говорити, писати. Автор, перекладач і письменник Андрій Содомора, ділиться своїми роздумами над словом, його вагою в житті людини. Під особливим наголосом тут – одвічний, що нині слабне, зв’язок слова із серцем, серця – з природою рідного краю, землею загалом. У канві роздумів – постаті античної і нової європейської культури, а отже, духовний простір, у якому покликана жити людина, що наділена високим даром – мовою.