Ваш кошик зараз порожній!
Немає в наявності
Автор | |
---|---|
Рік видання | |
Мова оригіналу | англійська |
Перекладачі | |
Мова видання | |
Кількість сторінок | 456 |
Формат | 145х215 мм. |
Оправа | тверда ламінована |
ISBN | 966-7007-75-0 |
Понад пів сторічя футуризм вважався “сумним епізодом” у творчості кількох поетів “лихої пам’яті”. Позаяк такий діягноз поставив футуристам сам Максим Рильський, не багато знаходилося охочих і спроможних знову продискутувати ці питання. Літературна праця Олега Ільницького, професора Альберського університету (Канада), – це перша неупереджена спроба не тільки описати конфлікт між українським авангардом та його публікою, а й подати всебічний розвиток футуризму з історичного, теоретичного та літературного погляду від самих витоків (1914) до його зникнення (1931), чи то пак знищення. Книга з’ясовує позицію українського футуризму в европейському контексті й саме з такої перспективи оцінює його набутки.
Для літературознавців, літераторів, усіх, хто цікавиться українською літературою.
Український футуризм. Передмова до українського видання
Передмова до англійського видання
Частина І. Історія руху
Розділ 1. Анатомія літературного скандалу: Михайль Семенко і джерела українського футуризму
Скандал
Футуризм та контекст українського модернізму
Модернізм versus футуризм
Розділ 2. Голодні роки (1914-1921)
Розділ 3. Аспанфут: Асоціяція панфутуристів
Розділ 4. АсКК: футуристи в масах
Розділ 5. Нова ґенерація
Бумеранг
Кадри
Платформа і програма
Перша метаморфоза: ВУАРКК
Полеміка з росіянами
Полеміки з “правими”
ОППУ: остання метаморфоза та кінець руху
Частина ІІ. Теорія руху
Розділ 6. Панфутуризм: дороговказ для аванґарду
Мистецтво як процес
Про ліквідацію мистецтва
Теорія культів
Ідеологія і фактура
У пошуках визначення “комуністичної” культури
Поза “Великим Мистецтвом”
Екструкція: компроміс переходової доби
Функціоналізм
Розділ 7. Естетика і поетика
Частина ІІІ. Літературна спадщина: Огляд творчости найзначніших представників
Розділ 8. Поезія
Михайль Семенко (1892-1937)
Ґео Шкурупій (1903-1937)
Олекса Слісаренко (1891-1937)
Юліян Шпол (1895-1937)
Розділ 9. Проза
Вступ
Ґео Шкурупій
Олекса Слісаренко
Дмитро Бузько (1891-1937)
Леонід Скрипник (1893-1929)
Розділ 10. Візуальні експерименти в поезії та прозі
Висновки
Джерела
Алфавітний покажчик
Перелік скорочень
Список ілюстрацій
У книзі «Без рутини. Про поезію Віслави Шимборської та Збіґнєва Герберта» Войцех Ліґенза пропонує цікаве порівняння поезії Віслави Шимборської та Збіґнєва Герберта крізь призму неканонічного, позбавленого усталених літературно-критичних норм і зразків аналізу світосприйняття двох поетів. Нестандартна літературознавча інтерпретація дає змогу авторові з легкою майстерністю проникнути в невловиму таїну унікальних візерунків світобачення поетки й поета, у яких тісно переплелися видимі та невидимі світи, естетика й етика, життя і творчість. Віслава Шимборська та Збіґнєв Герберт, на думку дослідника, намагаються у поезії дати автентичну відповідь на одвічні питання про справжній смисл тимчасового буття людини у світі.
Для дослідників літератури та широкого кола читачів.
Проблему авторської свідомості досліджено на прикладі творчості Віктора Петрова-Домонтовича – однієї з найзагадковіших постатей в історії української літератури ХХ ст. Висвітлено дискусійні питання сучасного літературознавства: який зв’язок між письменником як реальною особою і автором як текстуальною стратегією; чи може читач розшифрувати авторські думки; які “сліди” присутності автора в тексті? Простежено, як співіснування різних “я” в інтелектуальній прозі письменника, манера викладу й побудова його романів та оповідань, жанрово-стильова специфіка, а також образна система художніх творів митця формують особливий світ Домонтовичевого Авторотексту.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.