Ваш кошик зараз порожній!
Немає в наявності
| Автор | |
|---|---|
| Рік видання | |
| Мова оригіналу | англійська |
| Перекладачі | |
| Мова видання | |
| Кількість сторінок | 288 |
| Формат | 145х215 мм. |
| Оправа | м’яка |
| ISBN | 966-7007-26-Х |
Книга Т. Пейна “Права людини” – це роздуми про суспільне буття людини: її свободу, права, обов’язки. Коли в Америці 1791 року вперше вийшла друком ця праця, видавець відмовився від неї. Проте з часом книга все-таки стала відомою загалові і її популярності ніщо вже не могло перешкодити – вона стала наслідком успішної революції за незалежність Америки, з нею Томас Пейн брав у часть у Французькій революції. “Права людини” – твір, в якому автор особливу увагу зосереджує на системі принципів, що повинна стати основою для нових урядів. Йдеться про ті основні права людини, про дотримання яких в Україні ще потрібно боротися. Тому актуальними сьогодні є також шляхи та засоби поліпшення суспільного становища в Європі та інші цікаві спостереження, що їх пропонує Томас Пейн.
Для широкого кола читачів, яких цікавить правове суспільство і свобода людини.
ЧАСТИНА ПЕРША
Джорджеві Вашинґтону
Предмова до англійського видання
Права людини
Декларація прав людини і громадянина, прийнята Національною асамблеєю Франції
Відомості про Декларацію прав людини
Різне
Висновок
ЧАСТИНА ДРУГА
М. де Лафаєтту
Передмова
Вступ
1. Про суспільство та цивілізацію
2. Про походження теперішніх урядів зі старими принципами
3. Про стару та нову систему уряду
4. Про конституції
5. Шляхи та засоби поліпшення суспільного становища в Європі, інші спостереження
Додаток
Історію європейської ментальності від античності й до наших днів досліджено крізь призму формування i розвитку основних концептів людського життя: релігійності, сексуальності та кохання, хвороби, віку, смерті, страхів, комунікації, “свого” й “чужого”, простору i часу тощо. Доступний виклад матеріалу заохотить до читання не тільки фахівців – істориків, культурологів, етнологів, – але й усіх, хто цікавиться культурно-історичним розвитком європейських народів.
У книзі проаналізовано три галицькі суспільно-політичні й культурно-інтелектуальні середовища, у діяльності яких у першій чверті ХХ ст. знаходила вияв українська консервативна думка – русофілів, християнських суспільників і Греко-католицьку церкву. Їхній консерватизм був не так цілісною ідеологією, як стилем мислення. Попри різноманітність форм і практик українського консерватизму в Галичині, історія цих середовищ проливає світло на чимало спільних дилем, які виникали у зв’язку із суспільною модернізацією краю. І далеко не всі ідеї й починання консерваторів, що з’явилися на порозі модерного світу, пройшли випробування часом. У книжці можна знайти чимало влучних спостережень про політичну культуру Галичини. До розмірковувань заохочуватимуть також наведені паралелі з історії польських, чеських, словенських і українських (наддніпрянських) консерваторів.
Для істориків та широкого кола читачів.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.