Ваш кошик зараз порожній!
980.00₴ 830.00₴
Автор | Теодор Дж. Лові, Бенджамін Ґінзберґ, Кеннет А. Шепсл, Стівен Ансолабігір, Гегрі Ган |
---|---|
Оправа | тверда ламінована |
Формат | 170х240 мм |
ISBN | 978-617-7962-33-4 |
Кількість сторінок | 960 |
Мова оригіналу | англійська |
Мова видання | |
Перекладачі | |
Рік видання |
Сімнадцяте, доповнене видання книги «Американська система влади: повноваження і мета» є найновішим джерелом інформації для цілісного розуміння системи державного управління США від історичних витоків до сьогодення.
У книзі проаналізовано ключові інститути, такі як Президент, Конгрес і Верховний Cуд США, їхні повноваження та взаємодія. Особлива увага зосереджена на правах та обов’язках громадян, а також на питаннях участі у виборах і громадянській активності. Розглянуто вплив політичних партій та лобістських груп на ухвалення рішень, особливості функціонування американської системи місцевого самоврядування.
Детальний аналіз із вичерпним науковим апаратом, динамічний стиль розповіді, багатий ілюстративний матеріал із унікальними додатками про історичний розвиток американської системи влади (неадаптовані тексти Декларації про незалежність, Статей Конфедерації, Конституції з Поправками, Записки федераліста тощо) перетворюють книгу в цікавий і цінний путівник системи державного управління однієї з найбільших і найвпливовіших країн світу.
Для широкого кола читачів.
Про авторів.
Теодор Дж. Лові (1931−2017) − професор Корнельського університету (США), обраний президентом Американської асоціації політичних наук у 1990 році і названий політологом, який зробив найбільш значний внесок у цю галузь впродовж 1970-х років. Серед його численних книг − «The End of Liberalism» та «The Pursuit of Justice», над якою він співпрацював з Робертом Ф. Кеннеді.
Бенджамін Ґінзберґ (1947−) − професор кафедри політології, директор Вашингтонського центру вивчення американського уряду та керівник Центру перспективних урядових досліджень в Університеті Джонcа Гопкінса (США). Автор або співавтор 20 книг, серед яких «Presidential Power: Unchecked and Unbalanced», «Downsizing Democracy: How America Sidelined Its Citizens and Privatized Its Public». Опубліковані дослідження Ґінзберґа зосереджені на президентській політиці, участі громадян у виборах.
Кеннет А. Шепсл (1945−) − професор державного управління та член-засновник Інституту кількісних досліджень в соціальних науках Гарвардського університету (CША). Автор або співавтор кількох книг, серед яких «Politics in Plural Societies: A Theory of Democratic Instability», «The Giant Jigsaw Puzzle: Democratic Committee Assignments in the Modern House», «Models of Multiparty Electoral Competition». Дослідження Шепсла зосереджені на політичній теорії, політиці Конгресу, державній політиці та політичній економії.
Стівен Ансолабігір (1962−) − професор державного управління в Гарвардському університеті (CША). Співавтор книг: «The Media Game» та «Going Negative: How Political Advertising Alienates and Polarizes the American Electorate», яка була нагороджена книжковою премією Ґолдсміта. Його статті публікувалися в The American Political Science Review, The Journal of Politics, Legislative Studies Quarterly та Public Opinion Quarterly. Нагороджений стипендіями Корпорації Карнегі та Інституту Гувера. Дослідження Ансолабігіра зосереджені на громадській думці, виборах, засобах масової інформації.
Гегрі Ган − перша директорка SNF Agora Institute, професорка політології та директорка дослідницької лабораторії P3 в Університеті Джонcа Гопкінса (США). Спеціалізується на вивченні громадських рухів, громадянської активності та демократії. Авторка книг: «Prisms of the People: Power & Organizing in 21st Century America», «How Organizations Develop Activists: Civic Associations and Leadership in the 21st Century»; «Groundbreakers: How Obama’s 2.2 Million Volunteers Transformed Campaigning in America». Її роботи, відзначені нагородами, публікувалися в American Political Science Review, American Sociological Review, American Journal of Sociology та багатьох інших виданнях, включаючи The New York Times, Washington Post.
До першого тому, за редакцією Франка Сисина, увійшли праці Михайла Зубрицького (1856-1919), опубліковані в наукових журналах та збірниках. Другий том, за редакцією Василя Сокола, міститиме автобіографію, щоденники, листи та особисті документи Михайла Зубрицького, а також бібліографію праць вченого і дослідження про нього. У третьому томі, за редакцією Франка Сисина, буде вміщено статті, які з’явилися в газетах, часто в повідомленнях про поточні справи. Кожен з томів супроводжує вступ, географічний та іменний покажчики. У публікаціях праць та матеріалів збережено оригінальну орфографію.
Праця німецької дослідниці Анни Вероніки Вендланд відкриває світ ідей австрійської Галичини. Книжка знайомить з середовищем громадських активістів ХІХ століття, які, шукаючи свою ідентичність, урешті-решт ставали поборниками ідеї всеруської культурно-духовної спільності. Це – перше в історіографії системне дослідження феномену галицького русофільства. Читач не знайде в книжці ані похвали, ані осуду цього явища. Авторка окреслює русофільство як один із консервативних напрямів розвитку дискусії про українську ідентичність. Історія досягнень і поразок русофільського руху викладена з акцентом на постатях інтелектуалів, які, опинившись на межі традиційного й модерного світів, переймалися долею своєї спільноти, прагнули бути для неї корисними. Для істориків та широкого кола читачів.
Науковий редактор українського видання Мар ̓ ян Мудрий
Книга отримала спеціальну відзнаку малого журі істориків “Форуму Видавців – 2015”
Книжка містить всі виступи Понтифіка: від його першого звернення до людей на площі Святого Петра в Римі після виборів 13 березня 2013 року до Regina Coeli в пасхальний понеділок 1 квітня. “Ви знаєте, що обов’язок Конклаву ‒ дати єпископа для Риму. Схоже, що мої брати кардинали пішли, щоб взяти його майже на кінці світу…”, ‒ такі були перші слова-привітання, проголошені на площі Святого Петра ввечері 13 березня після оголошення Habemus Papam, вимовлені новим Папою Франциском. Саме цими словами розпочинається книга, яка має підзаголовок “Початок служіння Папи Франциска” і вміщує в собі 19 текстів нового Папи, до яких додано біографічну довідку про Хорхе Маріо Берґольйо, а також пояснено походження і значення герба та девізу нового Папи.
До першого тому, за редакцією Франка Сисина, увійшли праці Михайла Зубрицького (1856-1919), опубліковані в наукових журналах та збірниках. Другий том, за редакцією Василя Сокола, міститиме автобіографію, щоденники, листи та особисті документи Михайла Зубрицького, а також бібліографію праць вченого і дослідження про нього. У третьому томі, за редакцією Франка Сисина, буде вміщено статті, які з’явилися в газетах, часто в повідомленнях про поточні справи. Кожен з томів супроводжує вступ, географічний та іменний покажчики. У публікаціях праць та матеріалів збережено оригінальну орфографію.