Ваш кошик зараз порожній!
980.00₴ 830.00₴
Автор | Теодор Дж. Лові, Бенджамін Ґінзберґ, Кеннет А. Шепсл, Стівен Ансолабігір, Гегрі Ган |
---|---|
Оправа | тверда ламінована |
Формат | 170х240 мм |
ISBN | 978-617-7962-33-4 |
Кількість сторінок | 960 |
Мова оригіналу | англійська |
Мова видання | |
Перекладачі | |
Рік видання |
Сімнадцяте, доповнене видання книги «Американська система влади: повноваження і мета» є найновішим джерелом інформації для цілісного розуміння системи державного управління США від історичних витоків до сьогодення.
У книзі проаналізовано ключові інститути, такі як Президент, Конгрес і Верховний Cуд США, їхні повноваження та взаємодія. Особлива увага зосереджена на правах та обов’язках громадян, а також на питаннях участі у виборах і громадянській активності. Розглянуто вплив політичних партій та лобістських груп на ухвалення рішень, особливості функціонування американської системи місцевого самоврядування.
Детальний аналіз із вичерпним науковим апаратом, динамічний стиль розповіді, багатий ілюстративний матеріал із унікальними додатками про історичний розвиток американської системи влади (неадаптовані тексти Декларації про незалежність, Статей Конфедерації, Конституції з Поправками, Записки федераліста тощо) перетворюють книгу в цікавий і цінний путівник системи державного управління однієї з найбільших і найвпливовіших країн світу.
Для широкого кола читачів.
Про авторів.
Теодор Дж. Лові (1931−2017) − професор Корнельського університету (США), обраний президентом Американської асоціації політичних наук у 1990 році і названий політологом, який зробив найбільш значний внесок у цю галузь впродовж 1970-х років. Серед його численних книг − «The End of Liberalism» та «The Pursuit of Justice», над якою він співпрацював з Робертом Ф. Кеннеді.
Бенджамін Ґінзберґ (1947−) − професор кафедри політології, директор Вашингтонського центру вивчення американського уряду та керівник Центру перспективних урядових досліджень в Університеті Джонcа Гопкінса (США). Автор або співавтор 20 книг, серед яких «Presidential Power: Unchecked and Unbalanced», «Downsizing Democracy: How America Sidelined Its Citizens and Privatized Its Public». Опубліковані дослідження Ґінзберґа зосереджені на президентській політиці, участі громадян у виборах.
Кеннет А. Шепсл (1945−) − професор державного управління та член-засновник Інституту кількісних досліджень в соціальних науках Гарвардського університету (CША). Автор або співавтор кількох книг, серед яких «Politics in Plural Societies: A Theory of Democratic Instability», «The Giant Jigsaw Puzzle: Democratic Committee Assignments in the Modern House», «Models of Multiparty Electoral Competition». Дослідження Шепсла зосереджені на політичній теорії, політиці Конгресу, державній політиці та політичній економії.
Стівен Ансолабігір (1962−) − професор державного управління в Гарвардському університеті (CША). Співавтор книг: «The Media Game» та «Going Negative: How Political Advertising Alienates and Polarizes the American Electorate», яка була нагороджена книжковою премією Ґолдсміта. Його статті публікувалися в The American Political Science Review, The Journal of Politics, Legislative Studies Quarterly та Public Opinion Quarterly. Нагороджений стипендіями Корпорації Карнегі та Інституту Гувера. Дослідження Ансолабігіра зосереджені на громадській думці, виборах, засобах масової інформації.
Гегрі Ган − перша директорка SNF Agora Institute, професорка політології та директорка дослідницької лабораторії P3 в Університеті Джонcа Гопкінса (США). Спеціалізується на вивченні громадських рухів, громадянської активності та демократії. Авторка книг: «Prisms of the People: Power & Organizing in 21st Century America», «How Organizations Develop Activists: Civic Associations and Leadership in the 21st Century»; «Groundbreakers: How Obama’s 2.2 Million Volunteers Transformed Campaigning in America». Її роботи, відзначені нагородами, публікувалися в American Political Science Review, American Sociological Review, American Journal of Sociology та багатьох інших виданнях, включаючи The New York Times, Washington Post.
«Ілюстрована історія Канади» у її розширеному двадцять п’ятому ювілейному виданні починається з перших відомостей про Північноамериканський континент і охоплює період розвитку Канади аж до 2012 року. Жвавий, захопливий стиль оповіді, добре організований і щедро ілюстрований матеріал (зокрема понад 50 кольорових фотографій), вичерпний науковий апарат тощо – роблять цю книгу неоціненним джерелом знань про одну з найбільших країн світу.
Для широкого кола читачів.
Маркіз де Кондорсе – єдиний з плеяди великих французьких просвітників, кому вдалося дожити до Великої революції, що розпочалась 1789 року. Натхнений прикладом американської революції, він прагнув утілити високі ідеали епохи в політичну практику.
Основні теми пропонованої читачеві добірки текстів: наукова критика способу проведення виборів, який, до речі, є найпоширенішим і сьогодні; опрацювання нової виборчої методи, яка б істотно обмежила вплив випадкових чинників на підсумки голосування й убезпечила б як від охлократії, так і від олігархічно симульованої демократії. Особливу увагу Кондорсе приділяє ефективним засобам контролю громадян за діями влади і несумісності відлучення жінок від прав громадянина з самою природою республіки.
Книга Т. Пейна “Права людини” – це роздуми про суспільне буття людини: її свободу, права, обов’язки. Коли в Америці 1791 року вперше вийшла друком ця праця, видавець відмовився від неї. Проте з часом книга все-таки стала відомою загалові і її популярності ніщо вже не могло перешкодити – вона стала наслідком успішної революції за незалежність Америки, з нею Томас Пейн брав у часть у Французькій революції. “Права людини” – твір, в якому автор особливу увагу зосереджує на системі принципів, що повинна стати основою для нових урядів. Йдеться про ті основні права людини, про дотримання яких в Україні ще потрібно боротися. Тому актуальними сьогодні є також шляхи та засоби поліпшення суспільного становища в Європі та інші цікаві спостереження, що їх пропонує Томас Пейн.
“Світ Софії” – це роман про історію філософії. Головна героїня – чотирнадцятирічна дівчинка Софія знаходить у поштовій скриньці листа від загадкового філософа, в якому лише два запитання “Хто ти?” і “Звідки взявся світ?”. Саме ці питання завжди цікавили людство. З них і почалася мандрівка дівчинки у світ філософії, починаючи від мислителів Стародавньої Греції і аж до філософів сучасності.