Ваш кошик зараз порожній!
Немає в наявності
| Автор | |
|---|---|
| Оправа | тверда + суперобкладинка |
| Формат | 230х310 мм |
| ISBN | 978-966-8853-32-6 |
| Кількість сторінок | 276 |
| Мова оригіналу | українська |
| Мова видання | |
| Рік видання |
«Leopolis Consularі» – це перша спроба ознайомити громадськість з історією та сучасністю діяльності у місті Львові великої кількості іноземних консульських установ, а також продемонструвати, що місто Лева завжди було осередком не тільки культурного, мистецького, торговельного життя Галичини, а й важливим дипломатичним центром. Книга покликана привернути увагу і спонукати до подальшого вивчення маловідомих сторінок дипломатичної історії Львова. Більшість використаних в книзі матеріалів, документів та фотографій опубліковано вперше.
Мета цієї праці – дослідити минуле міста Бродів за австрійських часів з економічного й соціально-історичного погляду. У роботі поєднано аспекти міської історії з тодішнім і теперішнім сприйманням Бродів і визначено збіги й відмінності в цьому аспекті. Два перші розділи книжки ґрунтуються на аналізі архівних матеріалів, опублікованих джерел та наукової літератури й відповідають класичному історіографічному підходові. Третя ж частина має радше літературознавчу або ж культурологічну спрямованість.
Для широкого кола читачів.
У книзі проаналізовано три галицькі суспільно-політичні й культурно-інтелектуальні середовища, у діяльності яких у першій чверті ХХ ст. знаходила вияв українська консервативна думка – русофілів, християнських суспільників і Греко-католицьку церкву. Їхній консерватизм був не так цілісною ідеологією, як стилем мислення. Попри різноманітність форм і практик українського консерватизму в Галичині, історія цих середовищ проливає світло на чимало спільних дилем, які виникали у зв’язку із суспільною модернізацією краю. І далеко не всі ідеї й починання консерваторів, що з’явилися на порозі модерного світу, пройшли випробування часом. У книжці можна знайти чимало влучних спостережень про політичну культуру Галичини. До розмірковувань заохочуватимуть також наведені паралелі з історії польських, чеських, словенських і українських (наддніпрянських) консерваторів.
Для істориків та широкого кола читачів.
Праця німецької дослідниці Анни Вероніки Вендланд відкриває світ ідей австрійської Галичини. Книжка знайомить з середовищем громадських активістів ХІХ століття, які, шукаючи свою ідентичність, урешті-решт ставали поборниками ідеї всеруської культурно-духовної спільності. Це – перше в історіографії системне дослідження феномену галицького русофільства. Читач не знайде в книжці ані похвали, ані осуду цього явища. Авторка окреслює русофільство як один із консервативних напрямів розвитку дискусії про українську ідентичність. Історія досягнень і поразок русофільського руху викладена з акцентом на постатях інтелектуалів, які, опинившись на межі традиційного й модерного світів, переймалися долею своєї спільноти, прагнули бути для неї корисними. Для істориків та широкого кола читачів.
Науковий редактор українського видання Мар ̓ ян Мудрий
Книга отримала спеціальну відзнаку малого журі істориків “Форуму Видавців – 2015”