Ваш кошик зараз порожній!
40.00₴
| Автор | |
|---|---|
| Рік видання | |
| Мова оригіналу | італійська |
| Перекладачі | |
| Мова видання | |
| Кількість сторінок | 88 |
| Формат | 145х215 мм. |
| Оправа | м’яка ламінована |
| ISBN | 978-966-8853-42-5 |
Книжка містить всі виступи Понтифіка: від його першого звернення до людей на площі Святого Петра в Римі після виборів 13 березня 2013 року до Regina Coeli в пасхальний понеділок 1 квітня. “Ви знаєте, що обов’язок Конклаву ‒ дати єпископа для Риму. Схоже, що мої брати кардинали пішли, щоб взяти його майже на кінці світу…”, ‒ такі були перші слова-привітання, проголошені на площі Святого Петра ввечері 13 березня після оголошення Habemus Papam, вимовлені новим Папою Франциском. Саме цими словами розпочинається книга, яка має підзаголовок “Початок служіння Папи Франциска” і вміщує в собі 19 текстів нового Папи, до яких додано біографічну довідку про Хорхе Маріо Берґольйо, а також пояснено походження і значення герба та девізу нового Папи.
Книга Папи Франциска є для індивідуального і колективного читача зразковим тестом на зрілість християнських цінностей і спонукою до поглиблення та зміцнення християнської віри.
У книзі проаналізовано три галицькі суспільно-політичні й культурно-інтелектуальні середовища, у діяльності яких у першій чверті ХХ ст. знаходила вияв українська консервативна думка – русофілів, християнських суспільників і Греко-католицьку церкву. Їхній консерватизм був не так цілісною ідеологією, як стилем мислення. Попри різноманітність форм і практик українського консерватизму в Галичині, історія цих середовищ проливає світло на чимало спільних дилем, які виникали у зв’язку із суспільною модернізацією краю. І далеко не всі ідеї й починання консерваторів, що з’явилися на порозі модерного світу, пройшли випробування часом. У книжці можна знайти чимало влучних спостережень про політичну культуру Галичини. До розмірковувань заохочуватимуть також наведені паралелі з історії польських, чеських, словенських і українських (наддніпрянських) консерваторів.
Для істориків та широкого кола читачів.
Праця німецької дослідниці Анни Вероніки Вендланд відкриває світ ідей австрійської Галичини. Книжка знайомить з середовищем громадських активістів ХІХ століття, які, шукаючи свою ідентичність, урешті-решт ставали поборниками ідеї всеруської культурно-духовної спільності. Це – перше в історіографії системне дослідження феномену галицького русофільства. Читач не знайде в книжці ані похвали, ані осуду цього явища. Авторка окреслює русофільство як один із консервативних напрямів розвитку дискусії про українську ідентичність. Історія досягнень і поразок русофільського руху викладена з акцентом на постатях інтелектуалів, які, опинившись на межі традиційного й модерного світів, переймалися долею своєї спільноти, прагнули бути для неї корисними. Для істориків та широкого кола читачів.
Науковий редактор українського видання Мар ̓ ян Мудрий
Книга отримала спеціальну відзнаку малого журі істориків “Форуму Видавців – 2015”
У монографії розглядається доля релігії у сучасному суспільстві.
Покликаючись на найновіші дослідження у новітній філософії, автор пропонує синтетичний погляд на секуляризацію і доводить, що саме християнство створило умови для повноцінного розгортання цього феномену у специфічному середовищі європейської культури. Секуляризація простежується як тривала світоглядна трансформація, що розпочинається ще в Осьовому часі (VIII – II ст. до н. е.) і найповніше здійснюється у філософії Модерну (з XVII ст.). На певному етапі секуляризація хоч і заперечує трансцендентне (Бога), але, врешті, знову наближає людину до нього.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.