Ваш кошик зараз порожній!
Український футуризм (1914‒1930)
Немає в наявності
Додаткова інформація
| Автор | |
|---|---|
| Рік видання | |
| Мова оригіналу | англійська |
| Перекладачі | |
| Мова видання | |
| Кількість сторінок | 456 |
| Формат | 145х215 мм. |
| Оправа | тверда ламінована |
| ISBN | 966-7007-75-0 |
Опис
Понад пів сторічя футуризм вважався “сумним епізодом” у творчості кількох поетів “лихої пам’яті”. Позаяк такий діягноз поставив футуристам сам Максим Рильський, не багато знаходилося охочих і спроможних знову продискутувати ці питання. Літературна праця Олега Ільницького, професора Альберського університету (Канада), – це перша неупереджена спроба не тільки описати конфлікт між українським авангардом та його публікою, а й подати всебічний розвиток футуризму з історичного, теоретичного та літературного погляду від самих витоків (1914) до його зникнення (1931), чи то пак знищення. Книга з’ясовує позицію українського футуризму в европейському контексті й саме з такої перспективи оцінює його набутки.
Для літературознавців, літераторів, усіх, хто цікавиться українською літературою.
Зміст
Український футуризм. Передмова до українського видання
Передмова до англійського видання
Частина І. Історія руху
Розділ 1. Анатомія літературного скандалу: Михайль Семенко і джерела українського футуризму
Скандал
Футуризм та контекст українського модернізму
Модернізм versus футуризм
Розділ 2. Голодні роки (1914-1921)
Розділ 3. Аспанфут: Асоціяція панфутуристів
Розділ 4. АсКК: футуристи в масах
Розділ 5. Нова ґенерація
Бумеранг
Кадри
Платформа і програма
Перша метаморфоза: ВУАРКК
Полеміка з росіянами
Полеміки з “правими”
ОППУ: остання метаморфоза та кінець руху
Частина ІІ. Теорія руху
Розділ 6. Панфутуризм: дороговказ для аванґарду
Мистецтво як процес
Про ліквідацію мистецтва
Теорія культів
Ідеологія і фактура
У пошуках визначення “комуністичної” культури
Поза “Великим Мистецтвом”
Екструкція: компроміс переходової доби
Функціоналізм
Розділ 7. Естетика і поетика
Частина ІІІ. Літературна спадщина: Огляд творчости найзначніших представників
Розділ 8. Поезія
Михайль Семенко (1892-1937)
Ґео Шкурупій (1903-1937)
Олекса Слісаренко (1891-1937)
Юліян Шпол (1895-1937)
Розділ 9. Проза
Вступ
Ґео Шкурупій
Олекса Слісаренко
Дмитро Бузько (1891-1937)
Леонід Скрипник (1893-1929)
Розділ 10. Візуальні експерименти в поезії та прозі
Висновки
Джерела
Алфавітний покажчик
Перелік скорочень
Список ілюстрацій
Фрагмент книжки
Додаткова інформація
Книга здобула 1-е місце в номінації “Наукова перекладна література” в конкурсі “Форуму видавців 2003”
Поділитися в соц. мережах:
Схожі товари
-
ЛітературознавствоБез рутини. Про поезію Віслави Шимборської та Збіґнєва Герберта
У книзі «Без рутини. Про поезію Віслави Шимборської та Збіґнєва Герберта» Войцех Ліґенза пропонує цікаве порівняння поезії Віслави Шимборської та Збіґнєва Герберта крізь призму неканонічного, позбавленого усталених літературно-критичних норм і зразків аналізу світосприйняття двох поетів. Нестандартна літературознавча інтерпретація дає змогу авторові з легкою майстерністю проникнути в невловиму таїну унікальних візерунків світобачення поетки й поета, у яких тісно переплелися видимі та невидимі світи, естетика й етика, життя і творчість. Віслава Шимборська та Збіґнєв Герберт, на думку дослідника, намагаються у поезії дати автентичну відповідь на одвічні питання про справжній смисл тимчасового буття людини у світі.
Для дослідників літератури та широкого кола читачів.120.00₴ Купити -
ЗНИЖКА −15%
ЛітературознавствоЧитаючи
Книга есеїв «Читаючи» відомого польського художника і письменника Юзефа Чапського – це зразок шляхетного читання-занурення в обрані тексти світової літератури з намаганням сягнути нових пластів духовності. Читання для самого автора є особливою духовною вправою, яка неминуче стає нагодою для внутрішнього вдосконалення і навіть преображення читачів. Читаючи, Юзеф Чапський глибоко переживає і проживає кожне слово, образ, мотив і думку.
Захопливі етично-естетичні авторські рефлексії Юзефа Чапського над читанням текстів світової літератури легко, майстерно і доступно вказують усім шанувальникам художнього слова на ціннісні орієнтири у нескінченних уявних мандрах просторами літератури.
Для дослідників літератури та широкого кола читачів.Юзеф Чапський (1896–1993) – відомий польський художник і письменник, довго літній співробітник паризького часопису «Культура» під редакцією Єжи Ґедройца. Свідок-документаліст, який зумів вижити у пеклі радянсько-сталінських концтаборів (1939–1941) та описати свій досвід пере бування там у таких знакових працях як «Старо більські спогади, 1944», «Правда про Катинь» (1945), «На нелюдській землі» (1949; українське видання вийшло в 2017 р). У 1941 році вступив до польської армії генерала Андерса, був його уповноваженим з розшуку польських офіцерів, які зникли на території СРСР.
Юзеф Чапський є автором збірок блискучих есеїв «Око», «Дивлячись», «Читаючи».160.00₴ Купити -
ЛітературознавствоПроблеми поетики прозового опису
Головна мета цього дослідження – відповісти на питання про роль прозового опису в структурі тексту і в пізнавальній інтерпретаціії світу. Завдяки широкому оглядові різноманітних прозових дескриптивних моделей (від реалістичної прози ХІХ століття до постмодернізму) польська дослідниця окреслює найпомітніші літературні стратегії опису, а такожм визначає ступені його синтаксичної і семантичної організації.
40.00₴ Купити -
ЛітературознавствоВід слова до серця, від серця ‒ до слова
Пропонований зшиток – це подані в есеїстичному ключі нотатки про мову, а не впорядковані рекомендації щодо того, як правильно говорити, писати. Автор, перекладач і письменник Андрій Содомора, ділиться своїми роздумами над словом, його вагою в житті людини. Під особливим наголосом тут – одвічний, що нині слабне, зв’язок слова із серцем, серця – з природою рідного краю, землею загалом. У канві роздумів – постаті античної і нової європейської культури, а отже, духовний простір, у якому покликана жити людина, що наділена високим даром – мовою.
20.00₴ Купити
Відгуки
Відгуків немає, поки що.