Ваш кошик зараз порожній!
100.00₴
| Автор | |
|---|---|
| Оправа | м’яка ламінована |
| Формат | 145х215 мм |
| ISBN | 978-617-7962-16-7 |
| Кількість сторінок | 178 |
| Мова оригіналу | польська |
| Мова видання | |
| Перекладачі | |
| Рік видання |
Дослідження Юзефа-Марії Рушара про образ Риму у світі творчої уяви Збіґнєва Герберта – надзвичайно цікава й інтелектуально насичена інтерпретація поетичного переосмислення давньоримської цивілізації як парадигми європейської ментальності. На думку літературознавця, матеріальний і духовний світ Стародавнього Риму у візії поета є чудовою ілюстрацією творчого синтезу його власного досвіду пізнання основ цієї цивілізації через латиномовну культуру, його економічної освіти, глибоких знань з історії культурних і літературних традицій. Автор переконливо обґрунтовує необхідність читання-занурення у світ художньої уяви Герберта, щоб глибше осягнути інтертекстуальний характер його поетичного трактування еволюції та занепаду римської цивілізації, а також літературну міфологізацію Риму, як джерела натхнення і творення онтологічних повідомлень для різних поколінь реальних і уявних читачів.
Для дослідників літератури та широкого кола читачів.
Понад пів сторічя футуризм вважався “сумним епізодом” у творчості кількох поетів “лихої пам’яті”. Позаяк такий діягноз поставив футуристам сам Максим Рильський, не багато знаходилося охочих і спроможних знову продискутувати ці питання. Літературна праця Олега Ільницького, професора Альберського університету (Канада), – це перша неупереджена спроба не тільки описати конфлікт між українським авангардом та його публікою, а й подати всебічний розвиток футуризму з історичного, теоретичного та літературного погляду від самих витоків (1914) до його зникнення (1931), чи то пак знищення.
Головна мета цього дослідження – відповісти на питання про роль прозового опису в структурі тексту і в пізнавальній інтерпретаціії світу. Завдяки широкому оглядові різноманітних прозових дескриптивних моделей (від реалістичної прози ХІХ століття до постмодернізму) польська дослідниця окреслює найпомітніші літературні стратегії опису, а такожм визначає ступені його синтаксичної і семантичної організації.
Пропонований зшиток – це подані в есеїстичному ключі нотатки про мову, а не впорядковані рекомендації щодо того, як правильно говорити, писати. Автор, перекладач і письменник Андрій Содомора, ділиться своїми роздумами над словом, його вагою в житті людини. Під особливим наголосом тут – одвічний, що нині слабне, зв’язок слова із серцем, серця – з природою рідного краю, землею загалом. У канві роздумів – постаті античної і нової європейської культури, а отже, духовний простір, у якому покликана жити людина, що наділена високим даром – мовою.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.