Ваш кошик зараз порожній!
100.00₴ 80.00₴
| Автор | |
|---|---|
| Оправа | м’яка ламінована |
| Формат | 145х215 мм |
| ISBN | 978-617-7962-16-7 |
| Кількість сторінок | 178 |
| Мова оригіналу | польська |
| Мова видання | |
| Перекладачі | |
| Рік видання |
Дослідження Юзефа-Марії Рушара про образ Риму у світі творчої уяви Збіґнєва Герберта – надзвичайно цікава й інтелектуально насичена інтерпретація поетичного переосмислення давньоримської цивілізації як парадигми європейської ментальності. На думку літературознавця, матеріальний і духовний світ Стародавнього Риму у візії поета є чудовою ілюстрацією творчого синтезу його власного досвіду пізнання основ цієї цивілізації через латиномовну культуру, його економічної освіти, глибоких знань з історії культурних і літературних традицій. Автор переконливо обґрунтовує необхідність читання-занурення у світ художньої уяви Герберта, щоб глибше осягнути інтертекстуальний характер його поетичного трактування еволюції та занепаду римської цивілізації, а також літературну міфологізацію Риму, як джерела натхнення і творення онтологічних повідомлень для різних поколінь реальних і уявних читачів.
Для дослідників літератури та широкого кола читачів.
Книга Пауліни Субоч-Б’ялек та Іренеуша Староня «Надкольори й надаромати: Шульц, Мюллер, Блекер» – чудовий літературознавчий зразок інтелектуально захопливого порівняльного аналізу творів трьох відомих письменників, «алхіміків духу», які прагнули у своєму художньому світі міфологізувати дійсність, зокрема дитинство.
Тематичною основою порівняльного дослідження є поняття «духовної генеалогії» та «вираження невиражального», а його ефективною навігаційною системою став детальний аналіз тріади «пам’ять – уява – образ» із ключовою метафорою «кімнати пам’яті».
Літературознавчі мандри просторами уявної міфологізованої дійсності в текстах Б. Шульца, С. А. Мюллера та М. Блекера, які пропонує читачам це дослідження, без сумніву, поглиблює та розширює наше розуміння художньої літератури з її здатністю зачаровувати надкольорами і надароматами.
Для дослідників літератури та широкого кола читачів.
Понад пів сторічя футуризм вважався “сумним епізодом” у творчості кількох поетів “лихої пам’яті”. Позаяк такий діягноз поставив футуристам сам Максим Рильський, не багато знаходилося охочих і спроможних знову продискутувати ці питання. Літературна праця Олега Ільницького, професора Альберського університету (Канада), – це перша неупереджена спроба не тільки описати конфлікт між українським авангардом та його публікою, а й подати всебічний розвиток футуризму з історичного, теоретичного та літературного погляду від самих витоків (1914) до його зникнення (1931), чи то пак знищення.
Зібрані у цьому збірнику статті та дослідження розглядають сучасні напрями в українській та світовій драмі, підсумовуючи у вибраних п’єсах деякі значні історичні події та аналізуючи драми у порівняльному аспекті із західньоевропейською драмою. В основу вибору авторів та творів покладено їхню якість і приналежність до української літератури (себто, драматичні твори, написані українською мовою в різних країнах світу). Дослідницьку увагу звернено на драматичний твір як літературний текст, зокрема його інтертекстуальність та зв’язок з іншими жанрами в контексті світової літератури. Автор також прочитує деякі п’єси через гру – аналізуючи різні театральні постанови протягом 1988–2007 років.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.