Ваш кошик зараз порожній!
40.00₴
Автор | |
---|---|
Рік видання | |
Мова оригіналу | польська |
Перекладачі | |
Мова видання | |
Кількість сторінок | 206 |
Формат | 130х200 мм. |
Оправа | м’яка ламінована |
ISBN | 978-966-7007-84-3 |
Головна мета цього дослідження – відповісти на питання про роль прозового опису в структурі тексту і в пізнавальній інтерпретаціії світу. Завдяки широкому оглядові різноманітних прозових дескриптивних моделей (від реалістичної прози ХІХ століття до постмодернізму) польська дослідниця окреслює найпомітніші літературні стратегії опису, а такожм визначає ступені його синтаксичної і семантичної організації.
У книзі «Без рутини. Про поезію Віслави Шимборської та Збіґнєва Герберта» Войцех Ліґенза пропонує цікаве порівняння поезії Віслави Шимборської та Збіґнєва Герберта крізь призму неканонічного, позбавленого усталених літературно-критичних норм і зразків аналізу світосприйняття двох поетів. Нестандартна літературознавча інтерпретація дає змогу авторові з легкою майстерністю проникнути в невловиму таїну унікальних візерунків світобачення поетки й поета, у яких тісно переплелися видимі та невидимі світи, естетика й етика, життя і творчість. Віслава Шимборська та Збіґнєв Герберт, на думку дослідника, намагаються у поезії дати автентичну відповідь на одвічні питання про справжній смисл тимчасового буття людини у світі.
Для дослідників літератури та широкого кола читачів.
Понад пів сторічя футуризм вважався “сумним епізодом” у творчості кількох поетів “лихої пам’яті”. Позаяк такий діягноз поставив футуристам сам Максим Рильський, не багато знаходилося охочих і спроможних знову продискутувати ці питання. Літературна праця Олега Ільницького, професора Альберського університету (Канада), – це перша неупереджена спроба не тільки описати конфлікт між українським авангардом та його публікою, а й подати всебічний розвиток футуризму з історичного, теоретичного та літературного погляду від самих витоків (1914) до його зникнення (1931), чи то пак знищення.
Пропонований зшиток – це подані в есеїстичному ключі нотатки про мову, а не впорядковані рекомендації щодо того, як правильно говорити, писати. Автор, перекладач і письменник Андрій Содомора, ділиться своїми роздумами над словом, його вагою в житті людини. Під особливим наголосом тут – одвічний, що нині слабне, зв’язок слова із серцем, серця – з природою рідного краю, землею загалом. У канві роздумів – постаті античної і нової європейської культури, а отже, духовний простір, у якому покликана жити людина, що наділена високим даром – мовою.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.