Ваш кошик зараз порожній!
100.00₴
Оправа | м’яка ламінована |
---|---|
Формат | 130х200 мм |
ISBN | 978-617-7962-26-6 |
Кількість сторінок | 48 |
Мова оригіналу | польська |
Мова видання | |
Перекладачі | |
Рік видання |
Шістнадцять польських колядок (з нотами) в перекладі Наталії Бельченко.
Музична редакторка Наталія Робен.
Ілюстрації Анатолія Казмірука
Книга поезії Яна Пєкла – це картинна галерея світу автора. У галереї картини – вірші, на яких зображені пронизані емоціями моменти життя автора. Захоплюючий життєвий досвід, чудова гама кольорів відображена у відбірних метафорах, епітетах та порівняннях дають можливість Читачеві поринути в той час, світ, події та стан душі автора. Вірші охоплюють події з різних десятиліть, вони як витримане, сухе вино, яким варто почастувати Читача, аби він розсмакував його у віршах.
Ця книга про людей і про ангелів, які завжди біля них. Про кохання, яке долає смерть і дарує надію. Великий життєвий досвід автора, втілений у романі, переконує читачів, що любов усе перемагає, навіть кінець світу. Новочасна історія любові в романі розгортається на тлі драматичних подій сучасності: акцій на підтримку польської “Солідарності”, війни на Балканах, теракту 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку, Помаранчевої революції в Україні.
Для широкого кола читачів.
Роман сучасної хорватської письменниці Нади Ґашич “Тиха вулиця, алея” – це детективна розповідь про низку таємничих убивств, які скоєно упродовж двох спекотних серпневих тижнів 2003 року на одній із тихих загребських вулиць з алеєю. У романі вдало поєднано щоденникові записи, розшифровування снів, поліційні протоколи, есемески, малюнки тощо, за допомогою яких читач має змогу постійно стежити за життям героїв, їхніми вчинками, думками й підсвідомістю, та паралельно вести своє розслідування злочинів. Соціальні проблеми і хвороби сучасного, не лише хорватського, суспільства авторка описала з гумором, іронічним відстороненням, які тільки посилюють ефект реальності подій у романі.
Катя Ланґе-Мюллер вирушає в мандри життям, спостерігає, бере до рук і осмислює – а тоді описує свої відчуття. Розповіді авторки подібні до одного з її улюблених об’єктів – грибів: їхні капелюшки виступають на поверхню, показують себе, їх можна збирати, однак у глибині ховається розгалужене сплетіння грибниць. Ідеться про відоме й незвідане, про тварин у зоопарку й серед незайманої природи, про міста й ліси, про американські бейсбольні стадіони, південноамериканські пляжі й берлінські райони, але насамперед – про істот, що ці місця населяють.