Польська, хорватська, німецька література

Роман сучасної хорватської письменниці Нади Ґашич “Тиха вулиця, алея” – це детективна розповідь про низку таємничих убивств, які скоєно упродовж двох спекотних серпневих тижнів 2003 року на одній із тихих загребських вулиць з алеєю. У романі вдало поєднано щоденникові записи, розшифровування снів, поліційні протоколи, есемески, малюнки тощо, за допомогою яких читач має змогу постійно стежити за життям героїв, їхніми вчинками, думками й підсвідомістю, та паралельно вести своє розслідування злочинів. Соціальні проблеми і хвороби сучасного, не лише хорватського, суспільства авторка описала з гумором, іронічним відстороненням, які тільки посилюють ефект реальності подій у романі.

Катя Ланґе-Мюллер вирушає в мандри життям, спостерігає, бере до рук і осмислює – а тоді описує свої відчуття. Розповіді авторки подібні до одного з її улюблених об’єктів – грибів: їхні капелюшки виступають на поверхню, показують себе, їх можна збирати, однак у глибині ховається розгалужене сплетіння грибниць. Ідеться про відоме й незвідане, про тварин у зоопарку й серед незайманої природи, про міста й ліси, про американські бейсбольні стадіони, південноамериканські пляжі й берлінські райони, але насамперед – про істот, що ці місця населяють.