Ваш кошик зараз порожній!
280.00₴
Автор | |
---|---|
Оправа | м’яка ламінована |
Формат | 145х215 мм |
ISBN | 978-617-7962-32-7 |
Мова оригіналу | польська |
Мова видання | |
Перекладачі | Маріанна Восковнюк (прозова частина) та Маріанна Кіяновська (поетична частина) |
Рік видання |
Книга відомого польського літературознавця й теоретика літератури Юзефа Марії Рушара «На землі і на небі» присвячена роздумам про складний життєвий і творчий шлях Яна Польковського – непересічного поета, прозаїка, публіциста і громадського діяча.
Автор книги за допомогою блискучого інтерпретаційного аналізу занурює читачів у поетичний світ Яна Польковського і пропонує свої ключі розуміння його текстів, що вирізняються багатозначністю, недомовленістю і розраховують на активну читацьку співучасть у розмові з Поетом. На думку літературознавця, поет через свої тексти немов би запрошує читачів разом із ним осмислити свою земну і небесну батьківщину, поділитися рефлексіями про геополітичні, мілітарні та емоційні війни сьогодення, розділити турботу про майбутнє теперішньої Європи.
Для дослідників літератури та широкого кола читачів.
Ця книга – гарний привід замислитися над тим, чи добре ми знаємо літературну постать і творчість Тадеуша Ружевича і чи правильно відчитуємо сенси, закладені у його поетичних образах. Автор подає новаторське і місцями контроверсійне бачення біографії польського письменника на широкому тлі повоєнної доби та проводить несподівані зв’язки між буттєвим і творчим вибором, між літературними попередниками й наступниками, між живописом і віршем, вибудовуючи власну інтерпретаційну стратегію з залученням новітнього арсеналу літературно-критичної думки. Хід дослідження тримає читача в напрузі, даючи відчути всю гостроту непростих взаємин Бога і світу, в якому в «марний час» живе, мислить і творить поет.
Для дослідників літератури та широкого кола читачів.
Юзеф Марія Рушар, доктор гуманітарних наук, директор Інституту літератури (національний заклад культури Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польщі). Головний редактор культурного квартальника «Новий напис» (Nowy Napis), літературознавець, літературний критик та видавець.
З 2004 року є організатором міжнародних наукових конференцій «Гербертовська майстерня» (Warsztaty Herbertowskie) та видавцем серії «Бібліотека Пана Cogito» (Biblioteka Pana Cogito), до 2019 року вийшло понад 50 томів. Автор книг: «Сторож брата свого. Принцип відповідальності в поезії Збіґнєва Герберта» (Stróż brata swego. Zasada odpowiedzialności w liryce Zbigniewa Herberta, 2004); «Сонце республіки. Римська цивілізація у творчості Збіґнєва Герберта» (Słońce republiki. Cywilizacja rzymska w twórczości Zbigniewa Herberta, 2014); «Потертий профіль римських монет. Економіка як літературна тема» (Wytarty profil rzymskich monet. Ekonomia jako temat literacki, 2016; «Mane, tekel, fares. Образи Бога у творчості Тадеуша Ружевича» (Mane, tekel, fares. Obrazy Boga w twórczości Tadeusza Różewicza, 2019); видав альбом «Апостол у відрядженні. Приватна історія мистецтва Збіґнєва Герберта» (Apostoł w podróży służbowej. Prywatna historia sztuki Zbigniewa Herberta, 2006). У 2016 – 2019 роках був керівником ґранту «Образи Бога, людини і світу в польській літературі ХХ століття». З 2016 р. – ад’юнкт в Академії Ігнатіанум у Кракові.
Видав книгу «Червоні павуки. Щоденник солдата Польської народної армії» (Czerwone pająki. Dziennik żołnierza LWP, 2017) – нотатки з періоду відбування заслання у комуністичній військовій частині у 1978–79 роках.
Книга Пауліни Субоч-Б’ялек та Іренеуша Староня «Надкольори й надаромати: Шульц, Мюллер, Блекер» – чудовий літературознавчий зразок інтелектуально захопливого порівняльного аналізу творів трьох відомих письменників, «алхіміків духу», які прагнули у своєму художньому світі міфологізувати дійсність, зокрема дитинство.
Тематичною основою порівняльного дослідження є поняття «духовної генеалогії» та «вираження невиражального», а його ефективною навігаційною системою став детальний аналіз тріади «пам’ять – уява – образ» із ключовою метафорою «кімнати пам’яті».
Літературознавчі мандри просторами уявної міфологізованої дійсності в текстах Б. Шульца, С. А. Мюллера та М. Блекера, які пропонує читачам це дослідження, без сумніву, поглиблює та розширює наше розуміння художньої літератури з її здатністю зачаровувати надкольорами і надароматами.
Для дослідників літератури та широкого кола читачів.
Пропонований зшиток – це подані в есеїстичному ключі нотатки про мову, а не впорядковані рекомендації щодо того, як правильно говорити, писати. Автор, перекладач і письменник Андрій Содомора, ділиться своїми роздумами над словом, його вагою в житті людини. Під особливим наголосом тут – одвічний, що нині слабне, зв’язок слова із серцем, серця – з природою рідного краю, землею загалом. У канві роздумів – постаті античної і нової європейської культури, а отже, духовний простір, у якому покликана жити людина, що наділена високим даром – мовою.