Книга «Микола Гоголь – український письменник в імперії. Дослідження ідентичності» відомого канадського літературознавця Олега Ільницького є зразком нового перепрочитання та переосмислення творчого доробку Миколи Гоголя в полі світоглядних і духовних координат його творчого мислення як у контексті імперської ідеології та культури, так і у ширшому контексті української культури.
Автор всебічно висвітлює джерела конфлікту інтерпретацій навколо національної ідентичності письменника, детально аналізує відчайдушні спроби російських інтелектуалів упродовж двох століть привласнити творчу спадщину Гоголя задля конструювання власних імперських наративів, а також не менш відчайдушний опір діячів української культури таким намаганням.
Для літературознавців, культурологів, політологів і усіх, хто прагне глибше усвідомити життєву і творчу драму українських письменників в умовах імперської ідеології та культури.
Про автора.
Олег Ільницький − відомий канадський літературознавець, професор-емерит кафедри сучасних мов і культурологічних студій Університету Альберти.
Закінчив Міський коледж Нью-Йорка та Гарвардський університет, у якому здобув ступінь доктора філософії (PhD).
Автор праць з українського модернізму та культурних процесів у Російській імперії. Багаторічний редактор наукових журналів «Canadian Slavonic Papers» і «East/West: Journal of Ukrainian Studies».
Книга «Венера з Дрогобича (про Бруно Шульца)» відомого польського теоретика й історика літератури, професора Інституту літературознавчих досліджень Польської Академії наук Влодзімєжа Болєцького є взірцем живого академічного аналізу множинних інтерпретаційних можливостей при зануренні в читання та дослідженні текстів Бруно Шульца.
На думку автора книги, світ художньої уяви Бруно Шульца є «раєм для інтерпретаторів», в якому немає конфлікту інтерпретацій, а навпаки, відбувається постійне збагачення дискурсу шульцознавства та розширення Шульцівської читацької спільноти.
Дослідження професора Влодзімєжа Болєцького поглиблює наше розуміння феномену творчості Бруно Шульца і дає аргументовану відповідь за запитання: як великому самітникові з Дрогобича досі вдається своїми текстами об’єднувати читачів і незримо творити динамічну рецепційну поліфонію, яка не знає кордонів.
Для дослідників літератури та широкого кола читачів.
Понад пів сторічя футуризм вважався “сумним епізодом” у творчості кількох поетів “лихої пам’яті”. Позаяк такий діягноз поставив футуристам сам Максим Рильський, не багато знаходилося охочих і спроможних знову продискутувати ці питання. Літературна праця Олега Ільницького, професора Альберського університету (Канада), – це перша неупереджена спроба не тільки описати конфлікт між українським авангардом та його публікою, а й подати всебічний розвиток футуризму з історичного, теоретичного та літературного погляду від самих витоків (1914) до його зникнення (1931), чи то пак знищення.
Зібрані у цьому збірнику статті та дослідження розглядають сучасні напрями в українській та світовій драмі, підсумовуючи у вибраних п’єсах деякі значні історичні події та аналізуючи драми у порівняльному аспекті із західньоевропейською драмою. В основу вибору авторів та творів покладено їхню якість і приналежність до української літератури (себто, драматичні твори, написані українською мовою в різних країнах світу). Дослідницьку увагу звернено на драматичний твір як літературний текст, зокрема його інтертекстуальність та зв’язок з іншими жанрами в контексті світової літератури. Автор також прочитує деякі п’єси через гру – аналізуючи різні театральні постанови протягом 1988–2007 років.
Пропонований зшиток – це подані в есеїстичному ключі нотатки про мову, а не впорядковані рекомендації щодо того, як правильно говорити, писати. Автор, перекладач і письменник Андрій Содомора, ділиться своїми роздумами над словом, його вагою в житті людини. Під особливим наголосом тут – одвічний, що нині слабне, зв’язок слова із серцем, серця – з природою рідного краю, землею загалом. У канві роздумів – постаті античної і нової європейської культури, а отже, духовний простір, у якому покликана жити людина, що наділена високим даром – мовою.
Літературознавство
Літературознавство
Літературознавство
Літературознавство