Ваш кошик зараз порожній!
190.00₴
| Автор | |
|---|---|
| Рік видання | |
| Мова оригіналу | українська |
| Мова видання | |
| Кількість сторінок | 240 |
| Формат | 145х215 мм. |
| Оправа | тверда ламінована |
| ISBN | 978-966-8853-53-1 |
У монографії розглядається доля релігії у сучасному суспільстві.
Покликаючись на найновіші дослідження у новітній філософії, автор пропонує синтетичний погляд на секуляризацію і доводить, що саме християнство створило умови для повноцінного розгортання цього феномену у специфічному середовищі європейської культури. Секуляризація простежується як тривала світоглядна трансформація, що розпочинається ще в Осьовому часі (VIII – II ст. до н. е.) і найповніше здійснюється у філософії Модерну (з XVII ст.). На певному етапі секуляризація хоч і заперечує трансцендентне (Бога), але, врешті, знову наближає людину до нього.
Для науковців, аспірантів, студентів і всіх, хто цікавиться проблемами сучасної філософії та релігії.
Рецензенти:
Завідувач відділу історії філософії України Інституту філософії
ім. Г. С. Сковороди Національної академії наук України,
доктор філософських наук С. Л. Йосипенко
доктор філософських наук, професор кафедри філософії
Харківського національного педагогічного університету
імені Г. С. Сковороди М. В. Триняк
доктор філософських наук, професор кафедри історії філософії
Київського національного університету імені Тараса Шевченка Т. П. Кононенко
У посібнику висвітлено формування новочасного українського суспільства, беручи до уваги адміністративно-територіальний, економічний, етносоціальний та культурно-інтелектуальний чинники; показано зміни, які відбулися протягом «довгого» дев’ятнадцятого століття в усіх сферах суспільного життя і в підсумку призвели до розриву зі старими, вибудуваними на аграрному традиціоналізмі цінностями, ставши основою для створення модерної української нації. Змістове наповнення посібника структуроване за тематично-хронологічним принципом і з урахуванням того, що життя українського суспільства тривало не в ізольованому просторі, а в тісній взаємодії з іншими народами. Читачі зможуть ознайомитися з сучасними історіографічними інтерпретаціями та головними напрямками наукових досліджень у галузі історії України ХІХ століття.
Посібник адресований викладачам, студентам, а також усім, хто цікавиться історією України.
Праця німецької дослідниці Анни Вероніки Вендланд відкриває світ ідей австрійської Галичини. Книжка знайомить з середовищем громадських активістів ХІХ століття, які, шукаючи свою ідентичність, урешті-решт ставали поборниками ідеї всеруської культурно-духовної спільності. Це – перше в історіографії системне дослідження феномену галицького русофільства. Читач не знайде в книжці ані похвали, ані осуду цього явища. Авторка окреслює русофільство як один із консервативних напрямів розвитку дискусії про українську ідентичність. Історія досягнень і поразок русофільського руху викладена з акцентом на постатях інтелектуалів, які, опинившись на межі традиційного й модерного світів, переймалися долею своєї спільноти, прагнули бути для неї корисними. Для істориків та широкого кола читачів.
Науковий редактор українського видання Мар ̓ ян Мудрий
Книга отримала спеціальну відзнаку малого журі істориків “Форуму Видавців – 2015”
Маркіз де Кондорсе – єдиний з плеяди великих французьких просвітників, кому вдалося дожити до Великої революції, що розпочалась 1789 року. Натхнений прикладом американської революції, він прагнув утілити високі ідеали епохи в політичну практику.
Основні теми пропонованої читачеві добірки текстів: наукова критика способу проведення виборів, який, до речі, є найпоширенішим і сьогодні; опрацювання нової виборчої методи, яка б істотно обмежила вплив випадкових чинників на підсумки голосування й убезпечила б як від охлократії, так і від олігархічно симульованої демократії. Особливу увагу Кондорсе приділяє ефективним засобам контролю громадян за діями влади і несумісності відлучення жінок від прав громадянина з самою природою республіки.
Книжка містить всі виступи Понтифіка: від його першого звернення до людей на площі Святого Петра в Римі після виборів 13 березня 2013 року до Regina Coeli в пасхальний понеділок 1 квітня. “Ви знаєте, що обов’язок Конклаву ‒ дати єпископа для Риму. Схоже, що мої брати кардинали пішли, щоб взяти його майже на кінці світу…”, ‒ такі були перші слова-привітання, проголошені на площі Святого Петра ввечері 13 березня після оголошення Habemus Papam, вимовлені новим Папою Франциском. Саме цими словами розпочинається книга, яка має підзаголовок “Початок служіння Папи Франциска” і вміщує в собі 19 текстів нового Папи, до яких додано біографічну довідку про Хорхе Маріо Берґольйо, а також пояснено походження і значення герба та девізу нового Папи.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.