Книга Р. Інґардена «Літературно-художній твір» – це фундаментальне дослідження сутності художньої літератури та її ідентичності через призму феноменологічного аналізу будови літературного твору та його «життя» в читацьких конкретизаціях і осягненнях його якостей. Роман Інґарден обґрунтовує свою феноменологічну модель будови літературного твору як багатошарової поліфонічної формації, що появляється у творчому акті автора. Однак щоб читачі могли зрозуміти та оцінити літературний твір, він повинен стати естетичним предметом, набути естетичної цінності й перетворитися в естетичний досвід.
Книга є чудовою ілюстрацією пограниччя філософії, літератури, музики та естетики, які притаманні науковому стилю Р. Інґардена.
Книга відомого німецького історика літератури та есеїста Ернста Роберта Курціуса (1886-1956) “Європейська література та латинське середньовіччя” належить до тих унікальних видань, які незалежно від модних віянь та появи нових напрямків у гуманістичних науках незмінно залишалася невичерпним джерелом цитування для різних поколінь літературознавців, мистецтвознавців, культурологів і філософів. Усеохопне дослідження Курціуса заслужено здобуло визнання класичної енциклопедії середньовіччя, без якої не може обійтися не лише жоден науковець, викладач і студент, а й усі, хто прагне глибше пізнати одну з найвеличніших епох європейської культури.
Головна мета цього дослідження – відповісти на питання про роль прозового опису в структурі тексту і в пізнавальній інтерпретаціії світу. Завдяки широкому оглядові різноманітних прозових дескриптивних моделей (від реалістичної прози ХІХ століття до постмодернізму) польська дослідниця окреслює найпомітніші літературні стратегії опису, а такожм визначає ступені його синтаксичної і семантичної організації.
Зібрані у цьому збірнику статті та дослідження розглядають сучасні напрями в українській та світовій драмі, підсумовуючи у вибраних п’єсах деякі значні історичні події та аналізуючи драми у порівняльному аспекті із західньоевропейською драмою. В основу вибору авторів та творів покладено їхню якість і приналежність до української літератури (себто, драматичні твори, написані українською мовою в різних країнах світу). Дослідницьку увагу звернено на драматичний твір як літературний текст, зокрема його інтертекстуальність та зв’язок з іншими жанрами в контексті світової літератури. Автор також прочитує деякі п’єси через гру – аналізуючи різні театральні постанови протягом 1988–2007 років.
Пропонований зшиток – це подані в есеїстичному ключі нотатки про мову, а не впорядковані рекомендації щодо того, як правильно говорити, писати. Автор, перекладач і письменник Андрій Содомора, ділиться своїми роздумами над словом, його вагою в житті людини. Під особливим наголосом тут – одвічний, що нині слабне, зв’язок слова із серцем, серця – з природою рідного краю, землею загалом. У канві роздумів – постаті античної і нової європейської культури, а отже, духовний простір, у якому покликана жити людина, що наділена високим даром – мовою.
Літературознавство
Літературознавство
Літературознавство
Літературознавство