Ваш кошик зараз порожній!
100.00₴
Автор | |
---|---|
Оправа | м’яка ламінована |
Формат | 145х215 мм |
ISBN | 978-617-7962-16-7 |
Кількість сторінок | 178 |
Мова оригіналу | польська |
Мова видання | |
Перекладачі | |
Рік видання |
Дослідження Юзефа-Марії Рушара про образ Риму у світі творчої уяви Збіґнєва Герберта – надзвичайно цікава й інтелектуально насичена інтерпретація поетичного переосмислення давньоримської цивілізації як парадигми європейської ментальності. На думку літературознавця, матеріальний і духовний світ Стародавнього Риму у візії поета є чудовою ілюстрацією творчого синтезу його власного досвіду пізнання основ цієї цивілізації через латиномовну культуру, його економічної освіти, глибоких знань з історії культурних і літературних традицій. Автор переконливо обґрунтовує необхідність читання-занурення у світ художньої уяви Герберта, щоб глибше осягнути інтертекстуальний характер його поетичного трактування еволюції та занепаду римської цивілізації, а також літературну міфологізацію Риму, як джерела натхнення і творення онтологічних повідомлень для різних поколінь реальних і уявних читачів.
Для дослідників літератури та широкого кола читачів.
Книга Пауліни Субоч-Б’ялек та Іренеуша Староня «Надкольори й надаромати: Шульц, Мюллер, Блекер» – чудовий літературознавчий зразок інтелектуально захопливого порівняльного аналізу творів трьох відомих письменників, «алхіміків духу», які прагнули у своєму художньому світі міфологізувати дійсність, зокрема дитинство.
Тематичною основою порівняльного дослідження є поняття «духовної генеалогії» та «вираження невиражального», а його ефективною навігаційною системою став детальний аналіз тріади «пам’ять – уява – образ» із ключовою метафорою «кімнати пам’яті».
Літературознавчі мандри просторами уявної міфологізованої дійсності в текстах Б. Шульца, С. А. Мюллера та М. Блекера, які пропонує читачам це дослідження, без сумніву, поглиблює та розширює наше розуміння художньої літератури з її здатністю зачаровувати надкольорами і надароматами.
Для дослідників літератури та широкого кола читачів.
Понад пів сторічя футуризм вважався “сумним епізодом” у творчості кількох поетів “лихої пам’яті”. Позаяк такий діягноз поставив футуристам сам Максим Рильський, не багато знаходилося охочих і спроможних знову продискутувати ці питання. Літературна праця Олега Ільницького, професора Альберського університету (Канада), – це перша неупереджена спроба не тільки описати конфлікт між українським авангардом та його публікою, а й подати всебічний розвиток футуризму з історичного, теоретичного та літературного погляду від самих витоків (1914) до його зникнення (1931), чи то пак знищення.
Пропонований зшиток – це подані в есеїстичному ключі нотатки про мову, а не впорядковані рекомендації щодо того, як правильно говорити, писати. Автор, перекладач і письменник Андрій Содомора, ділиться своїми роздумами над словом, його вагою в житті людини. Під особливим наголосом тут – одвічний, що нині слабне, зв’язок слова із серцем, серця – з природою рідного краю, землею загалом. У канві роздумів – постаті античної і нової європейської культури, а отже, духовний простір, у якому покликана жити людина, що наділена високим даром – мовою.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.