Ваш кошик зараз порожній!
Немає в наявності
Автор | |
---|---|
Рік видання | |
Мова оригіналу | німецька |
Перекладачі | |
Мова видання | |
Кількість сторінок | 752 |
Формат | 170х240 мм. |
Оправа | тверда ламінована |
ISBN | 966-7007-69-6 |
Книга відомого німецького історика літератури та есеїста Ернста Роберта Курціуса (1886-1956) “Європейська література та латинське середньовіччя” належить до тих унікальних видань, які незалежно від модних віянь та появи нових напрямків у гуманістичних науках незмінно залишалася невичерпним джерелом цитування для різних поколінь літературознавців, мистецтвознавців, культурологів і філософів. Усеохопне дослідження Курціуса заслужено здобуло визнання класичної енциклопедії середньовіччя, без якої не може обійтися не лише жоден науковець, викладач і студент, а й усі, хто прагне глибше пізнати одну з найвеличніших епох європейської культури.
У книзі «Без рутини. Про поезію Віслави Шимборської та Збіґнєва Герберта» Войцех Ліґенза пропонує цікаве порівняння поезії Віслави Шимборської та Збіґнєва Герберта крізь призму неканонічного, позбавленого усталених літературно-критичних норм і зразків аналізу світосприйняття двох поетів. Нестандартна літературознавча інтерпретація дає змогу авторові з легкою майстерністю проникнути в невловиму таїну унікальних візерунків світобачення поетки й поета, у яких тісно переплелися видимі та невидимі світи, естетика й етика, життя і творчість. Віслава Шимборська та Збіґнєв Герберт, на думку дослідника, намагаються у поезії дати автентичну відповідь на одвічні питання про справжній смисл тимчасового буття людини у світі.
Для дослідників літератури та широкого кола читачів.
Понад пів сторічя футуризм вважався “сумним епізодом” у творчості кількох поетів “лихої пам’яті”. Позаяк такий діягноз поставив футуристам сам Максим Рильський, не багато знаходилося охочих і спроможних знову продискутувати ці питання. Літературна праця Олега Ільницького, професора Альберського університету (Канада), – це перша неупереджена спроба не тільки описати конфлікт між українським авангардом та його публікою, а й подати всебічний розвиток футуризму з історичного, теоретичного та літературного погляду від самих витоків (1914) до його зникнення (1931), чи то пак знищення.
Проблему авторської свідомості досліджено на прикладі творчості Віктора Петрова-Домонтовича – однієї з найзагадковіших постатей в історії української літератури ХХ ст. Висвітлено дискусійні питання сучасного літературознавства: який зв’язок між письменником як реальною особою і автором як текстуальною стратегією; чи може читач розшифрувати авторські думки; які “сліди” присутності автора в тексті? Простежено, як співіснування різних “я” в інтелектуальній прозі письменника, манера викладу й побудова його романів та оповідань, жанрово-стильова специфіка, а також образна система художніх творів митця формують особливий світ Домонтовичевого Авторотексту.
Головна мета цього дослідження – відповісти на питання про роль прозового опису в структурі тексту і в пізнавальній інтерпретаціії світу. Завдяки широкому оглядові різноманітних прозових дескриптивних моделей (від реалістичної прози ХІХ століття до постмодернізму) польська дослідниця окреслює найпомітніші літературні стратегії опису, а такожм визначає ступені його синтаксичної і семантичної організації.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.