Ваш кошик зараз порожній!
490.00₴ 450.00₴
Автор | |
---|---|
Оправа | тверда, ламінована, матова |
Кількість сторінок | 360 |
Формат | 170х240 мм |
ISBN | 978-617-7962-17-4 |
Мова оригіналу | німецька |
Мова видання | |
Перекладачі | |
Рік видання |
Доставка та самовивіз почнеться з 26 вересня.
2-ге видання
Книга «Від країни козаків до країни селян. Україна на видноколі Заходу у XVI–XIX ст.» панорамно висвітлює сприйняття образу України у публікаціях та періодичних виданнях Західної Європи від середини XVI ст., коли про «козаків» і «козацьке військо» говорили на найвищих владних рівнях у більшості європейських держав. Автор пропонує читачам цікавий і документально багатий опис про те, як український наратив проникав у різні сфери життя держав західної Європи: від ранніх географічних мап через потужний образ козацтва до образу селянської та поетичної України. На особливу увагу заслуговує детальний аналіз образу козацтва у XVIІІ ст., аналіз подорожних описів життєвого світу українців в 1760–1860 рр., а також опис ранньої рецепції Шевченка та Гоголя, поширення легенд про Мазепу в літературі та мистецтві європейського романтизму. Видання містить 47 карт та ілюстрацій.
Книга поглиблює знання про історію України та призначена для широкої читацької аудиторії.
Андреас Каппелер – відомий швейцарський історик, професор Віденського університету, дійсний член Австрійської академії наук та іноземний член Національної академії наук України, автор багатьох наукових праць, присвячених історії України.
У книзі проаналізовано три галицькі суспільно-політичні й культурно-інтелектуальні середовища, у діяльності яких у першій чверті ХХ ст. знаходила вияв українська консервативна думка – русофілів, християнських суспільників і Греко-католицьку церкву. Їхній консерватизм був не так цілісною ідеологією, як стилем мислення. Попри різноманітність форм і практик українського консерватизму в Галичині, історія цих середовищ проливає світло на чимало спільних дилем, які виникали у зв’язку із суспільною модернізацією краю. І далеко не всі ідеї й починання консерваторів, що з’явилися на порозі модерного світу, пройшли випробування часом. У книжці можна знайти чимало влучних спостережень про політичну культуру Галичини. До розмірковувань заохочуватимуть також наведені паралелі з історії польських, чеських, словенських і українських (наддніпрянських) консерваторів.
Для істориків та широкого кола читачів.
У монографії розглядається доля релігії у сучасному суспільстві.
Покликаючись на найновіші дослідження у новітній філософії, автор пропонує синтетичний погляд на секуляризацію і доводить, що саме християнство створило умови для повноцінного розгортання цього феномену у специфічному середовищі європейської культури. Секуляризація простежується як тривала світоглядна трансформація, що розпочинається ще в Осьовому часі (VIII – II ст. до н. е.) і найповніше здійснюється у філософії Модерну (з XVII ст.). На певному етапі секуляризація хоч і заперечує трансцендентне (Бога), але, врешті, знову наближає людину до нього.
Це захоплива розповідь про доньку Ярослава Мудрого Єлизавету та її чоловіка, норвезького короля Гаральда. Джерело цього твору – ісландські родові саґи, “Повість временних літ”, “Повчання Володимира Мономаха дітям”. Читач знайде тут цікаву інформацію про часи Київської Руси, про стосунки у той час між чоловіком і жінкою, між батьками і дітьми.