Наталія Полонська-Василенко (1884–1973) – одна з найвідоміших дослідниць історії Південної України XVIII століття, професорка Українського вільного університету в Мюнхені та авторка фундаментальної праці «Історія України» (перше видання: 1972–1976).
«Україна в XVIII столітті (1725–1797)» – це її рання, досі неопублікована й практично невідома дослідникам історична синтеза, завершена 1944 року – під час Другої світової війни. У цій праці підсумовано масштабні дослідження Полонської-Василенко 1920–1930-х років і запропоновано оригінальне бачення історії України XVIII століття. Хронологічно книга охоплює період від другої чверті XVIII століття до появи «Енеїди» Івана Котляревського, а географічно – усі українські етнічні землі.
Видання підготовлене на основі машинописного оригіналу, що зберігається в особистій колекції Полонської-Василенко у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України у Києві.
Книга поглиблює знання про історію України та призначена для широкої читацької аудиторії.
Книга «Від країни козаків до країни селян. Україна на видноколі Заходу у XVI–XIX ст.» панорамно висвітлює сприйняття образу України у публікаціях та періодичних виданнях Західної Європи від середини XVI ст., коли про «козаків» і «козацьке військо» говорили на найвищих владних рівнях у більшості європейських держав. Автор пропонує читачам цікавий і документально багатий опис про те, як український наратив проникав у різні сфери життя держав західної Європи: від ранніх географічних мап через потужний образ козацтва до образу селянської та поетичної України. На особливу увагу заслуговує детальний аналіз образу козацтва у XVIІІ ст., аналіз подорожних описів життєвого світу українців в 1760–1860 рр., а також опис ранньої рецепції Шевченка та Гоголя, поширення легенд про Мазепу в літературі та мистецтві європейського романтизму. Видання містить 47 карт та ілюстрацій.
Книга поглиблює знання про історію України та призначена для широкої читацької аудиторії.
Мета цієї праці – дослідити минуле міста Бродів за австрійських часів з економічного й соціально-історичного погляду. У роботі поєднано аспекти міської історії з тодішнім і теперішнім сприйманням Бродів і визначено збіги й відмінності в цьому аспекті. Два перші розділи книжки ґрунтуються на аналізі архівних матеріалів, опублікованих джерел та наукової літератури й відповідають класичному історіографічному підходові. Третя ж частина має радше літературознавчу або ж культурологічну спрямованість.
Історію європейської ментальності від античності й до наших днів досліджено крізь призму формування i розвитку основних концептів людського життя: релігійності, сексуальності та кохання, хвороби, віку, смерті, страхів, комунікації, “свого” й “чужого”, простору i часу тощо. Доступний виклад матеріалу заохотить до читання не тільки фахівців – істориків, культурологів, етнологів, – але й усіх, хто цікавиться культурно-історичним розвитком європейських народів.
До першого тому, за редакцією Франка Сисина, увійшли праці Михайла Зубрицького (1856-1919), опубліковані в наукових журналах та збірниках. Другий том, за редакцією Василя Сокола, міститиме автобіографію, щоденники, листи та особисті документи Михайла Зубрицького, а також бібліографію праць вченого і дослідження про нього. У третьому томі, за редакцією Франка Сисина, буде вміщено статті, які з’явилися в газетах, часто в повідомленнях про поточні справи. Кожен з томів супроводжує вступ, географічний та іменний покажчики. У публікаціях праць та матеріалів збережено оригінальну орфографію.
Історія, філософія, право, спогади, психологія
Історія, філософія, право, спогади, психологія
Історія, філософія, право, спогади, психологія
Історія, філософія, право, спогади, психологія