Ваш кошик зараз порожній!
380.00₴
| Автор | |
|---|---|
| Оправа | м’яка ламінована |
| Формат | 145х215 мм |
| ISBN | 978-617-7962-22-8 |
| Кількість сторінок | 352 |
| Мова оригіналу | англійська |
| Мова видання | |
| Перекладачі | |
| Рік видання |
З винятковою щедрістю та мудрістю всесвітньовідомий психіатр Джеймс Ґордон ділиться з читачем своїми знаннями та багатолітнім досвідом у царині зцілення травми.
Книга написана легкою і живою мовою, відтак читається як захоплюючий роман. При цьому усі запропоновані автором теорії та методи підкріплені сучасними науковими даними. Розділ за розділом читач не лише знайомиться з теорією психотерапії травми та чіткими і зрозумілими техніками самопіклування, а й проходить шлях трансформації власного травматичного досвіду та зцілення.
Книга рекомендована психологам, психотерапевтам та усім, хто хоче віднайти душевний спокій і надію.
Доктор Джеймс Ґордон – психіатр, випускник Гарварду, засновник Центру медицини психіки та тіла. Раніше працював дослідником у Національному інституті психічного здоров’я й очолював Комісію Білого дому з питань комплементарної та альтернативної медицини. Клінічний професор, викладач психіатрії та сімейної медицини на медичному відділенні Джорджтаунського університету. Автор іще десяти книжок, статей для «New York Times», «The Washington Post» і «The Atlantic», а також численних публікацій у фахових часописах. Виступав на телебаченні у програмах «60 хвилин», «Сьогодні», «Доброго ранку, Америко», а також на Національному громадському радіо (NPR).
Історію європейської ментальності від античності й до наших днів досліджено крізь призму формування i розвитку основних концептів людського життя: релігійності, сексуальності та кохання, хвороби, віку, смерті, страхів, комунікації, “свого” й “чужого”, простору i часу тощо. Доступний виклад матеріалу заохотить до читання не тільки фахівців – істориків, культурологів, етнологів, – але й усіх, хто цікавиться культурно-історичним розвитком європейських народів.
У книзі проаналізовано три галицькі суспільно-політичні й культурно-інтелектуальні середовища, у діяльності яких у першій чверті ХХ ст. знаходила вияв українська консервативна думка – русофілів, християнських суспільників і Греко-католицьку церкву. Їхній консерватизм був не так цілісною ідеологією, як стилем мислення. Попри різноманітність форм і практик українського консерватизму в Галичині, історія цих середовищ проливає світло на чимало спільних дилем, які виникали у зв’язку із суспільною модернізацією краю. І далеко не всі ідеї й починання консерваторів, що з’явилися на порозі модерного світу, пройшли випробування часом. У книжці можна знайти чимало влучних спостережень про політичну культуру Галичини. До розмірковувань заохочуватимуть також наведені паралелі з історії польських, чеських, словенських і українських (наддніпрянських) консерваторів.
Для істориків та широкого кола читачів.
Книга Т. Пейна “Права людини” – це роздуми про суспільне буття людини: її свободу, права, обов’язки. Коли в Америці 1791 року вперше вийшла друком ця праця, видавець відмовився від неї. Проте з часом книга все-таки стала відомою загалові і її популярності ніщо вже не могло перешкодити – вона стала наслідком успішної революції за незалежність Америки, з нею Томас Пейн брав у часть у Французькій революції. “Права людини” – твір, в якому автор особливу увагу зосереджує на системі принципів, що повинна стати основою для нових урядів. Йдеться про ті основні права людини, про дотримання яких в Україні ще потрібно боротися. Тому актуальними сьогодні є також шляхи та засоби поліпшення суспільного становища в Європі та інші цікаві спостереження, що їх пропонує Томас Пейн.
Книжка містить всі виступи Понтифіка: від його першого звернення до людей на площі Святого Петра в Римі після виборів 13 березня 2013 року до Regina Coeli в пасхальний понеділок 1 квітня. “Ви знаєте, що обов’язок Конклаву ‒ дати єпископа для Риму. Схоже, що мої брати кардинали пішли, щоб взяти його майже на кінці світу…”, ‒ такі були перші слова-привітання, проголошені на площі Святого Петра ввечері 13 березня після оголошення Habemus Papam, вимовлені новим Папою Франциском. Саме цими словами розпочинається книга, яка має підзаголовок “Початок служіння Папи Франциска” і вміщує в собі 19 текстів нового Папи, до яких додано біографічну довідку про Хорхе Маріо Берґольйо, а також пояснено походження і значення герба та девізу нового Папи.