Ваш кошик зараз порожній!
Немає в наявності
| Автор | |
|---|---|
| Оправа | тверда ламінована |
| Формат | 170х240 мм |
| ISBN | 978-966-8853-16-6 |
| Кількість сторінок | 688 |
| Мова оригіналу | німецька |
| Мова видання | |
| Перекладачі | |
| Рік видання |
Праця німецької дослідниці Анни Вероніки Вендланд відкриває світ ідей австрійської Галичини. Книжка знайомить з середовищем громадських активістів ХІХ століття, які, шукаючи свою ідентичність, урешті-решт ставали поборниками ідеї всеруської культурно-духовної спільності. Це – перше в історіографії системне дослідження феномену галицького русофільства. Читач не знайде в книжці ані похвали, ані осуду цього явища. Авторка окреслює русофільство як один із консервативних напрямів розвитку дискусії про українську ідентичність. Історія досягнень і поразок русофільського руху викладена з акцентом на постатях інтелектуалів, які, опинившись на межі традиційного й модерного світів, переймалися долею своєї спільноти, прагнули бути для неї корисними. Для істориків та широкого кола читачів.
Науковий редактор українського видання Мар ̓ ян Мудрий
Книга отримала спеціальну відзнаку малого журі істориків “Форуму Видавців – 2015”
“Ця книжка має всі шанси сильно змінити поле досліджень національних рухів у Східній Європі. Вона присвячена національному проектові, котрий справив уплив на формування найбільших націй у цьому великому історичному регіоні, української та російської… Монографія Анни Вероніки Вендланд є чи не найкращою з тих, що з’явилися у цій ділянці за останні десятиліття. Ця робота ставить певний виклик для майбутніх істориків: перевершити її буде дуже тяжко, писати гірше за неї попросту немає сенсу”.
Ярослав Грицак, історик, професор Українського Католицького Університету
“Доктор Вендланд написала грандіозну та знакову працю про історичний рух, який нині є фактично забутим. Своє дослідження вона ґрунтувала на архівних матеріалах Львова, Відня та Санкт-Петербурґа, ретельно вивчаючи галицькі газети та друковану кореспонденцію, мемуари та іншу тогочасну літературу, а також опрацювавши вражаючий масив другорядних даних. Незвичайною, але безумовно цінною особливістю книги Анни Вероніки Вендланд є розділ сьомий, у якому докладно описані джерела, які вона використовувала для укладення свого численного списку активістів-русофілів”.
Міхаель Мозер, славіст, Президент Міжнародної асоціації україністів
У книзі проаналізовано три галицькі суспільно-політичні й культурно-інтелектуальні середовища, у діяльності яких у першій чверті ХХ ст. знаходила вияв українська консервативна думка – русофілів, християнських суспільників і Греко-католицьку церкву. Їхній консерватизм був не так цілісною ідеологією, як стилем мислення. Попри різноманітність форм і практик українського консерватизму в Галичині, історія цих середовищ проливає світло на чимало спільних дилем, які виникали у зв’язку із суспільною модернізацією краю. І далеко не всі ідеї й починання консерваторів, що з’явилися на порозі модерного світу, пройшли випробування часом. У книжці можна знайти чимало влучних спостережень про політичну культуру Галичини. До розмірковувань заохочуватимуть також наведені паралелі з історії польських, чеських, словенських і українських (наддніпрянських) консерваторів.
Для істориків та широкого кола читачів.
«Ілюстрована історія Канади» у її розширеному двадцять п’ятому ювілейному виданні починається з перших відомостей про Північноамериканський континент і охоплює період розвитку Канади аж до 2012 року. Жвавий, захопливий стиль оповіді, добре організований і щедро ілюстрований матеріал (зокрема понад 50 кольорових фотографій), вичерпний науковий апарат тощо – роблять цю книгу неоціненним джерелом знань про одну з найбільших країн світу.
Для широкого кола читачів.
У монографії розглядається доля релігії у сучасному суспільстві.
Покликаючись на найновіші дослідження у новітній філософії, автор пропонує синтетичний погляд на секуляризацію і доводить, що саме християнство створило умови для повноцінного розгортання цього феномену у специфічному середовищі європейської культури. Секуляризація простежується як тривала світоглядна трансформація, що розпочинається ще в Осьовому часі (VIII – II ст. до н. е.) і найповніше здійснюється у філософії Модерну (з XVII ст.). На певному етапі секуляризація хоч і заперечує трансцендентне (Бога), але, врешті, знову наближає людину до нього.
Маркіз де Кондорсе – єдиний з плеяди великих французьких просвітників, кому вдалося дожити до Великої революції, що розпочалась 1789 року. Натхнений прикладом американської революції, він прагнув утілити високі ідеали епохи в політичну практику.
Основні теми пропонованої читачеві добірки текстів: наукова критика способу проведення виборів, який, до речі, є найпоширенішим і сьогодні; опрацювання нової виборчої методи, яка б істотно обмежила вплив випадкових чинників на підсумки голосування й убезпечила б як від охлократії, так і від олігархічно симульованої демократії. Особливу увагу Кондорсе приділяє ефективним засобам контролю громадян за діями влади і несумісності відлучення жінок від прав громадянина з самою природою республіки.