Русофіли Галичини. Українські консерватори між Австрією та Росією, 1848-1915

Немає в наявності

Додаткова інформація

Автор

Оправа

тверда ламінована

Формат

170х240 мм

ISBN

978-966-8853-16-6

Кількість сторінок

688

Мова оригіналу

німецька

Мова видання

Перекладачі

Рік видання

Опис

Праця німецької дослідниці Анни Вероніки Вендланд відкриває світ ідей австрійської Галичини. Книжка знайомить з середовищем громадських активістів ХІХ століття, які, шукаючи свою ідентичність, урешті-решт ставали поборниками ідеї всеруської культурно-духовної спільності. Це – перше в історіографії системне дослідження феномену галицького русофільства. Читач не знайде в книжці ані похвали, ані осуду цього явища. Авторка окреслює русофільство як один із консервативних напрямів розвитку дискусії про українську ідентичність. Історія досягнень і поразок русофільського руху викладена з акцентом на постатях інтелектуалів, які, опинившись на межі традиційного й модерного світів, переймалися долею своєї спільноти, прагнули бути для неї корисними. Для істориків та широкого кола читачів.

Науковий редактор українського видання Мар ̓ ян Мудрий

Книга отримала спеціальну відзнаку малого журі істориків “Форуму Видавців – 2015”

Зміст

Завантажити

Фрагмент книжки

Завантажити

Додаткова інформація

Із рецензій на книжку:

“Ця книжка має всі шанси сильно змінити поле досліджень національних рухів у Східній Європі. Вона присвячена національному проектові, котрий справив уплив на формування найбільших націй у цьому великому історичному регіоні, української та російської… Монографія Анни Вероніки Вендланд є чи не найкращою з тих, що з’явилися у цій ділянці за останні десятиліття. Ця робота ставить певний виклик для майбутніх істориків: перевершити її буде дуже тяжко, писати гірше за неї попросту немає сенсу”.

Ярослав Грицак, історик, професор Українського Католицького Університету

“Доктор Вендланд написала грандіозну та знакову працю про історичний рух, який нині є фактично забутим. Своє дослідження вона ґрунтувала на архівних матеріалах Львова, Відня та Санкт-Петербурґа, ретельно вивчаючи галицькі газети та друковану кореспонденцію, мемуари та іншу тогочасну літературу, а також опрацювавши вражаючий масив другорядних даних. Незвичайною, але безумовно цінною особливістю книги Анни Вероніки Вендланд є розділ сьомий, у якому докладно описані джерела, які вона використовувала для укладення свого численного списку активістів-русофілів”.

Міхаель Мозер, славіст, Президент Міжнародної асоціації україністів

Поділитися в соц. мережах: