Ваш кошик зараз порожній!
Немає в наявності
| Автор | |
|---|---|
| Оправа | тверда, ламінована, матова |
| Формат | 145х215 мм |
| ISBN | 978-617-7962-28-0 |
| Кількість сторінок | 484 |
| Мова оригіналу | німецька |
| Мова видання | |
| Перекладачі | |
| Рік видання |
Книга Р. Інґардена «Літературно-художній твір» – це фундаментальне дослідження сутності художньої літератури та її ідентичності через призму феноменологічного аналізу будови літературного твору та його «життя» в читацьких конкретизаціях і осягненнях його якостей. Роман Інґарден обґрунтовує свою феноменологічну модель будови літературного твору як багатошарової поліфонічної формації, що появляється у творчому акті автора. Однак щоб читачі могли зрозуміти та оцінити літературний твір, він повинен стати естетичним предметом, набути естетичної цінності й перетворитися в естетичний досвід.
Книга є чудовою ілюстрацією пограниччя філософії, літератури, музики та естетики, які притаманні науковому стилю Р. Інґардена.
Книга Пауліни Субоч-Б’ялек та Іренеуша Староня «Надкольори й надаромати: Шульц, Мюллер, Блекер» – чудовий літературознавчий зразок інтелектуально захопливого порівняльного аналізу творів трьох відомих письменників, «алхіміків духу», які прагнули у своєму художньому світі міфологізувати дійсність, зокрема дитинство.
Тематичною основою порівняльного дослідження є поняття «духовної генеалогії» та «вираження невиражального», а його ефективною навігаційною системою став детальний аналіз тріади «пам’ять – уява – образ» із ключовою метафорою «кімнати пам’яті».
Літературознавчі мандри просторами уявної міфологізованої дійсності в текстах Б. Шульца, С. А. Мюллера та М. Блекера, які пропонує читачам це дослідження, без сумніву, поглиблює та розширює наше розуміння художньої літератури з її здатністю зачаровувати надкольорами і надароматами.
Для дослідників літератури та широкого кола читачів.
Понад пів сторічя футуризм вважався “сумним епізодом” у творчості кількох поетів “лихої пам’яті”. Позаяк такий діягноз поставив футуристам сам Максим Рильський, не багато знаходилося охочих і спроможних знову продискутувати ці питання. Літературна праця Олега Ільницького, професора Альберського університету (Канада), – це перша неупереджена спроба не тільки описати конфлікт між українським авангардом та його публікою, а й подати всебічний розвиток футуризму з історичного, теоретичного та літературного погляду від самих витоків (1914) до його зникнення (1931), чи то пак знищення.
Книга відомого німецького історика літератури та есеїста Ернста Роберта Курціуса (1886-1956) “Європейська література та латинське середньовіччя” належить до тих унікальних видань, які незалежно від модних віянь та появи нових напрямків у гуманістичних науках незмінно залишалася невичерпним джерелом цитування для різних поколінь літературознавців, мистецтвознавців, культурологів і філософів. Усеохопне дослідження Курціуса заслужено здобуло визнання класичної енциклопедії середньовіччя, без якої не може обійтися не лише жоден науковець, викладач і студент, а й усі, хто прагне глибше пізнати одну з найвеличніших епох європейської культури.
Зібрані у цьому збірнику статті та дослідження розглядають сучасні напрями в українській та світовій драмі, підсумовуючи у вибраних п’єсах деякі значні історичні події та аналізуючи драми у порівняльному аспекті із західньоевропейською драмою. В основу вибору авторів та творів покладено їхню якість і приналежність до української літератури (себто, драматичні твори, написані українською мовою в різних країнах світу). Дослідницьку увагу звернено на драматичний твір як літературний текст, зокрема його інтертекстуальність та зв’язок з іншими жанрами в контексті світової літератури. Автор також прочитує деякі п’єси через гру – аналізуючи різні театральні постанови протягом 1988–2007 років.