Ваш кошик зараз порожній!
25.00₴
Автор | |
---|---|
Рік видання | |
Мова оригіналу | французька |
Перекладачі | |
Мова видання | |
Кількість сторінок | 144 |
Формат | 130х200 мм. |
Оправа | м’яка ламінована |
ISBN | 966-7007-108-1 |
Маркіз де Кондорсе – єдиний з плеяди великих французьких просвітників, кому вдалося дожити до Великої революції, що розпочалась 1789 року. Натхнений прикладом американської революції, він прагнув утілити високі ідеали епохи в політичну практику.
Основні теми пропонованої читачеві добірки текстів: наукова критика способу проведення виборів, який, до речі, є найпоширенішим і сьогодні; опрацювання нової виборчої методи, яка б істотно обмежила вплив випадкових чинників на підсумки голосування й убезпечила б як від охлократії, так і від олігархічно симульованої демократії. Особливу увагу Кондорсе приділяє ефективним засобам контролю громадян за діями влади і несумісності відлучення жінок від прав громадянина з самою природою республіки.
Для викладачів і студентів правничих, філософських, соціологічних та історичних спеціяльностей, усіх, хто цікавиться принципами демократичних виборчих систем й історією республіканізму.
Листи нью-гейвенського городянина до громадянина Вірджинії
про непридатність поділу законодавчої влади на декілька палат
Лист 1
Лист 2
Лист 3
Лист 4
Про форму виборів
Про надання жінкам прав громадянина
Про вибори
Ґлосарій
Примітки
Біографія
Покажчик імен
Географічний покажчик
Остання праця Папи Йоана Павла II – це своєрідний духовний заповіт, що розкриває українському читачеві глибинність внутрішнього світу Понтифіка, великого прочанина та невтомного мандрівника, який зі словом Божим простував до людей. Побудована у формі діалогу, книжка подає особисті рефлексії Йоана Павла ІІ про знакові події історії, слугуючи своєрідним підсумком сторіччя, що минуло, крізь призму християнської філософії.
У книжці міститься також розмова про замах на Святійшого Отця у травні 1981 року, де Йоан Павло ІІ розважає над тим, звідки черпати сили на прощення та милосердя.
Для широкого кола читачів.
2-ге видання
У книзі проаналізовано три галицькі суспільно-політичні й культурно-інтелектуальні середовища, у діяльності яких у першій чверті ХХ ст. знаходила вияв українська консервативна думка – русофілів, християнських суспільників і Греко-католицьку церкву. Їхній консерватизм був не так цілісною ідеологією, як стилем мислення. Попри різноманітність форм і практик українського консерватизму в Галичині, історія цих середовищ проливає світло на чимало спільних дилем, які виникали у зв’язку із суспільною модернізацією краю. І далеко не всі ідеї й починання консерваторів, що з’явилися на порозі модерного світу, пройшли випробування часом. У книжці можна знайти чимало влучних спостережень про політичну культуру Галичини. До розмірковувань заохочуватимуть також наведені паралелі з історії польських, чеських, словенських і українських (наддніпрянських) консерваторів.
Для істориків та широкого кола читачів.
Праця німецької дослідниці Анни Вероніки Вендланд відкриває світ ідей австрійської Галичини. Книжка знайомить з середовищем громадських активістів ХІХ століття, які, шукаючи свою ідентичність, урешті-решт ставали поборниками ідеї всеруської культурно-духовної спільності. Це – перше в історіографії системне дослідження феномену галицького русофільства. Читач не знайде в книжці ані похвали, ані осуду цього явища. Авторка окреслює русофільство як один із консервативних напрямів розвитку дискусії про українську ідентичність. Історія досягнень і поразок русофільського руху викладена з акцентом на постатях інтелектуалів, які, опинившись на межі традиційного й модерного світів, переймалися долею своєї спільноти, прагнули бути для неї корисними. Для істориків та широкого кола читачів.
Науковий редактор українського видання Мар ̓ ян Мудрий
Книга отримала спеціальну відзнаку малого журі істориків “Форуму Видавців – 2015”
Книга Т. Пейна “Права людини” – це роздуми про суспільне буття людини: її свободу, права, обов’язки. Коли в Америці 1791 року вперше вийшла друком ця праця, видавець відмовився від неї. Проте з часом книга все-таки стала відомою загалові і її популярності ніщо вже не могло перешкодити – вона стала наслідком успішної революції за незалежність Америки, з нею Томас Пейн брав у часть у Французькій революції. “Права людини” – твір, в якому автор особливу увагу зосереджує на системі принципів, що повинна стати основою для нових урядів. Йдеться про ті основні права людини, про дотримання яких в Україні ще потрібно боротися. Тому актуальними сьогодні є також шляхи та засоби поліпшення суспільного становища в Європі та інші цікаві спостереження, що їх пропонує Томас Пейн.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.