Книга «Микола Гоголь – український письменник в імперії. Дослідження ідентичності» відомого канадського літературознавця Олега Ільницького є зразком нового перепрочитання та переосмислення творчого доробку Миколи Гоголя в полі світоглядних і духовних координат його творчого мислення як у контексті імперської ідеології та культури, так і у ширшому контексті української культури.
Автор всебічно висвітлює джерела конфлікту інтерпретацій навколо національної ідентичності письменника, детально аналізує відчайдушні спроби російських інтелектуалів упродовж двох століть привласнити творчу спадщину Гоголя задля конструювання власних імперських наративів, а також не менш відчайдушний опір діячів української культури таким намаганням.
Для літературознавців, культурологів, політологів і усіх, хто прагне глибше усвідомити життєву і творчу драму українських письменників в умовах імперської ідеології та культури.
Про автора.
Олег Ільницький − відомий канадський літературознавець, професор-емерит кафедри сучасних мов і культурологічних студій Університету Альберти.
Закінчив Міський коледж Нью-Йорка та Гарвардський університет, у якому здобув ступінь доктора філософії (PhD).
Автор праць з українського модернізму та культурних процесів у Російській імперії. Багаторічний редактор наукових журналів «Canadian Slavonic Papers» і «East/West: Journal of Ukrainian Studies».
У книзі «Без рутини. Про поезію Віслави Шимборської та Збіґнєва Герберта» Войцех Ліґенза пропонує цікаве порівняння поезії Віслави Шимборської та Збіґнєва Герберта крізь призму неканонічного, позбавленого усталених літературно-критичних норм і зразків аналізу світосприйняття двох поетів. Нестандартна літературознавча інтерпретація дає змогу авторові з легкою майстерністю проникнути в невловиму таїну унікальних візерунків світобачення поетки й поета, у яких тісно переплелися видимі та невидимі світи, естетика й етика, життя і творчість. Віслава Шимборська та Збіґнєв Герберт, на думку дослідника, намагаються у поезії дати автентичну відповідь на одвічні питання про справжній смисл тимчасового буття людини у світі.
Для дослідників літератури та широкого кола читачів.
Книга есеїв «Читаючи» відомого польського художника і письменника Юзефа Чапського – це зразок шляхетного читання-занурення в обрані тексти світової літератури з намаганням сягнути нових пластів духовності. Читання для самого автора є особливою духовною вправою, яка неминуче стає нагодою для внутрішнього вдосконалення і навіть преображення читачів. Читаючи, Юзеф Чапський глибоко переживає і проживає кожне слово, образ, мотив і думку.
Захопливі етично-естетичні авторські рефлексії Юзефа Чапського над читанням текстів світової літератури легко, майстерно і доступно вказують усім шанувальникам художнього слова на ціннісні орієнтири у нескінченних уявних мандрах просторами літератури.
Для дослідників літератури та широкого кола читачів.
Юзеф Чапський (1896–1993) – відомий польський художник і письменник, довго літній співробітник паризького часопису «Культура» під редакцією Єжи Ґедройца. Свідок-документаліст, який зумів вижити у пеклі радянсько-сталінських концтаборів (1939–1941) та описати свій досвід пере бування там у таких знакових працях як «Старо більські спогади, 1944», «Правда про Катинь» (1945), «На нелюдській землі» (1949; українське видання вийшло в 2017 р). У 1941 році вступив до польської армії генерала Андерса, був його уповноваженим з розшуку польських офіцерів, які зникли на території СРСР.
Юзеф Чапський є автором збірок блискучих есеїв «Око», «Дивлячись», «Читаючи».
Книга відомого німецького історика літератури та есеїста Ернста Роберта Курціуса (1886-1956) “Європейська література та латинське середньовіччя” належить до тих унікальних видань, які незалежно від модних віянь та появи нових напрямків у гуманістичних науках незмінно залишалася невичерпним джерелом цитування для різних поколінь літературознавців, мистецтвознавців, культурологів і філософів. Усеохопне дослідження Курціуса заслужено здобуло визнання класичної енциклопедії середньовіччя, без якої не може обійтися не лише жоден науковець, викладач і студент, а й усі, хто прагне глибше пізнати одну з найвеличніших епох європейської культури.
Зібрані у цьому збірнику статті та дослідження розглядають сучасні напрями в українській та світовій драмі, підсумовуючи у вибраних п’єсах деякі значні історичні події та аналізуючи драми у порівняльному аспекті із західньоевропейською драмою. В основу вибору авторів та творів покладено їхню якість і приналежність до української літератури (себто, драматичні твори, написані українською мовою в різних країнах світу). Дослідницьку увагу звернено на драматичний твір як літературний текст, зокрема його інтертекстуальність та зв’язок з іншими жанрами в контексті світової літератури. Автор також прочитує деякі п’єси через гру – аналізуючи різні театральні постанови протягом 1988–2007 років.
Літературознавство
Літературознавство
Літературознавство
Літературознавство