Книга «Микола Гоголь – український письменник в імперії. Дослідження ідентичності» відомого канадського літературознавця Олега Ільницького є зразком нового перепрочитання та переосмислення творчого доробку Миколи Гоголя в полі світоглядних і духовних координат його творчого мислення як у контексті імперської ідеології та культури, так і у ширшому контексті української культури.
Автор всебічно висвітлює джерела конфлікту інтерпретацій навколо національної ідентичності письменника, детально аналізує відчайдушні спроби російських інтелектуалів упродовж двох століть привласнити творчу спадщину Гоголя задля конструювання власних імперських наративів, а також не менш відчайдушний опір діячів української культури таким намаганням.
Для літературознавців, культурологів, політологів і усіх, хто прагне глибше усвідомити життєву і творчу драму українських письменників в умовах імперської ідеології та культури.
Про автора.
Олег Ільницький − відомий канадський літературознавець, професор-емерит кафедри сучасних мов і культурологічних студій Університету Альберти.
Закінчив Міський коледж Нью-Йорка та Гарвардський університет, у якому здобув ступінь доктора філософії (PhD).
Автор праць з українського модернізму та культурних процесів у Російській імперії. Багаторічний редактор наукових журналів «Canadian Slavonic Papers» і «East/West: Journal of Ukrainian Studies».
Юзеф Марія Рушар, доктор гуманітарних наук, директор Інституту літератури (національний заклад культури Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польщі). Головний редактор культурного квартальника «Новий напис» (Nowy Napis), літературознавець, літературний критик та видавець.
З 2004 року є організатором міжнародних наукових конференцій «Гербертовська майстерня» (Warsztaty Herbertowskie) та видавцем серії «Бібліотека Пана Cogito» (Biblioteka Pana Cogito), до 2019 року вийшло понад 50 томів. Автор книг: «Сторож брата свого. Принцип відповідальності в поезії Збіґнєва Герберта» (Stróż brata swego. Zasada odpowiedzialności w liryce Zbigniewa Herberta, 2004); «Сонце республіки. Римська цивілізація у творчості Збіґнєва Герберта» (Słońce republiki. Cywilizacja rzymska w twórczości Zbigniewa Herberta, 2014); «Потертий профіль римських монет. Економіка як літературна тема» (Wytarty profil rzymskich monet. Ekonomia jako temat literacki, 2016; «Mane, tekel, fares. Образи Бога у творчості Тадеуша Ружевича» (Mane, tekel, fares. Obrazy Boga wtwórczości Tadeusza Różewicza, 2019); видав альбом «Апостол у відрядженні. Приватна історія мистецтва Збіґнєва Герберта» (Apostoł wpodróży służbowej. Prywatna historia sztuki Zbigniewa Herberta, 2006). У 2016 – 2019 роках був керівником ґранту «Образи Бога, людини і світу в польській літературі ХХ століття». З 2016 р. – ад’юнкт в Академії Ігнатіанум у Кракові.
Видав книгу «Червоні павуки. Щоденник солдата Польської народної армії» (Czerwone pająki. Dziennik żołnierza LWP, 2017) – нотатки з періоду відбування заслання у комуністичній військовій частині у 1978–79 роках.
Книга «Венера з Дрогобича (про Бруно Шульца)» відомого польського теоретика й історика літератури, професора Інституту літературознавчих досліджень Польської Академії наук Влодзімєжа Болєцького є взірцем живого академічного аналізу множинних інтерпретаційних можливостей при зануренні в читання та дослідженні текстів Бруно Шульца.
На думку автора книги, світ художньої уяви Бруно Шульца є «раєм для інтерпретаторів», в якому немає конфлікту інтерпретацій, а навпаки, відбувається постійне збагачення дискурсу шульцознавства та розширення Шульцівської читацької спільноти.
Дослідження професора Влодзімєжа Болєцького поглиблює наше розуміння феномену творчості Бруно Шульца і дає аргументовану відповідь за запитання: як великому самітникові з Дрогобича досі вдається своїми текстами об’єднувати читачів і незримо творити динамічну рецепційну поліфонію, яка не знає кордонів.
Для дослідників літератури та широкого кола читачів.
Книга Пауліни Субоч-Б’ялек та Іренеуша Староня «Надкольори й надаромати: Шульц, Мюллер, Блекер» – чудовий літературознавчий зразок інтелектуально захопливого порівняльного аналізу творів трьох відомих письменників, «алхіміків духу», які прагнули у своєму художньому світі міфологізувати дійсність, зокрема дитинство.
Тематичною основою порівняльного дослідження є поняття «духовної генеалогії» та «вираження невиражального», а його ефективною навігаційною системою став детальний аналіз тріади «пам’ять – уява – образ» із ключовою метафорою «кімнати пам’яті».
Літературознавчі мандри просторами уявної міфологізованої дійсності в текстах Б. Шульца, С. А. Мюллера та М. Блекера, які пропонує читачам це дослідження, без сумніву, поглиблює та розширює наше розуміння художньої літератури з її здатністю зачаровувати надкольорами і надароматами.
Для дослідників літератури та широкого кола читачів.
Літературознавство
Літературознавство
Літературознавство