Книга присвячена життю та діяльності Михайла Демковича-Добрянського (1905–2003), громадсько-політичного діяча, історика, журналіста, редактора еміграційних часописів. У книзі висвітлені основні періоди життя М. Демковича-Добрянського, а також малознані і невідомі факти з його багатогранної діяльності: навчання в Берлінському та Віденському університетах, публіцистична діяльність у міжвоєнному Львові, участь в Українському центральному комітеті в окупованій Україні, перебування у таборах для тимчасово переміщених осіб (Ді-Пі), робота на посаді шеф-редактора Української служби Радіо Свобода у Мюнхені, участь у русі за надання патріархату Українській Греко-Католицькій Церкві, активна залученість до видання «Енциклопедії Українознавства».
Особливу увагу у книзі приділено творчому доробку М. Демковича-Добрянського, зосередженому на актуальних сьогодні питаннях українсько-польських, українсько-єврейських та українсько-російських взаємин.
Для істориків, політологів, журналістів та усіх, кого цікавить історія України й української діаспори.
Остання праця Папи Йоана Павла II – це своєрідний духовний заповіт, що розкриває українському читачеві глибинність внутрішнього світу Понтифіка, великого прочанина та невтомного мандрівника, який зі словом Божим простував до людей. Побудована у формі діалогу, книжка подає особисті рефлексії Йоана Павла ІІ про знакові події історії, слугуючи своєрідним підсумком сторіччя, що минуло, крізь призму християнської філософії.
У книжці міститься також розмова про замах на Святійшого Отця у травні 1981 року, де Йоан Павло ІІ розважає над тим, звідки черпати сили на прощення та милосердя.
Для широкого кола читачів.
Історію європейської ментальності від античності й до наших днів досліджено крізь призму формування i розвитку основних концептів людського життя: релігійності, сексуальності та кохання, хвороби, віку, смерті, страхів, комунікації, “свого” й “чужого”, простору i часу тощо. Доступний виклад матеріалу заохотить до читання не тільки фахівців – істориків, культурологів, етнологів, – але й усіх, хто цікавиться культурно-історичним розвитком європейських народів.
У книзі проаналізовано три галицькі суспільно-політичні й культурно-інтелектуальні середовища, у діяльності яких у першій чверті ХХ ст. знаходила вияв українська консервативна думка – русофілів, християнських суспільників і Греко-католицьку церкву. Їхній консерватизм був не так цілісною ідеологією, як стилем мислення. Попри різноманітність форм і практик українського консерватизму в Галичині, історія цих середовищ проливає світло на чимало спільних дилем, які виникали у зв’язку із суспільною модернізацією краю. І далеко не всі ідеї й починання консерваторів, що з’явилися на порозі модерного світу, пройшли випробування часом. У книжці можна знайти чимало влучних спостережень про політичну культуру Галичини. До розмірковувань заохочуватимуть також наведені паралелі з історії польських, чеських, словенських і українських (наддніпрянських) консерваторів.
До першого тому, за редакцією Франка Сисина, увійшли праці Михайла Зубрицького (1856-1919), опубліковані в наукових журналах та збірниках. Другий том, за редакцією Василя Сокола, міститиме автобіографію, щоденники, листи та особисті документи Михайла Зубрицького, а також бібліографію праць вченого і дослідження про нього. У третьому томі, за редакцією Франка Сисина, буде вміщено статті, які з’явилися в газетах, часто в повідомленнях про поточні справи. Кожен з томів супроводжує вступ, географічний та іменний покажчики. У публікаціях праць та матеріалів збережено оригінальну орфографію.
Історія, філософія, право, спогади, психологія
Історія, філософія, право, спогади, психологія
Історія, філософія, право, спогади, психологія
Історія, філософія, право, спогади, психологія
Відгуки
Відгуків немає, поки що.