Ваш кошик зараз порожній!
Немає в наявності
Автор | |
---|---|
Оправа | тверда + суперобкладинка |
Формат | 230х310 мм |
ISBN | 978-966-8853-32-6 |
Кількість сторінок | 276 |
Мова оригіналу | українська |
Мова видання | |
Рік видання |
«Leopolis Consularі» – це перша спроба ознайомити громадськість з історією та сучасністю діяльності у місті Львові великої кількості іноземних консульських установ, а також продемонструвати, що місто Лева завжди було осередком не тільки культурного, мистецького, торговельного життя Галичини, а й важливим дипломатичним центром. Книга покликана привернути увагу і спонукати до подальшого вивчення маловідомих сторінок дипломатичної історії Львова. Більшість використаних в книзі матеріалів, документів та фотографій опубліковано вперше.
«Історія Америки» у її розширеному одинадцятому виданні починається з перших відомостей про Північноамериканський континент і охоплює період розвитку Сполучених Штатів Америки аж до президентства Дональда Трампа. Жвавий, захопливий стиль оповіді, добре організований і щедро ілюстрований матеріал (зокрема понад 100 карт), вичерпний науковий апарат, рідкісні додатки – неадаптовані тексти Декларації про незалежність, Статей Конфедерації, Конституції з Поправками, таблиці імміграційної статистики, президентських виборів тощо – роблять цю книгу неоціненним джерелом знань про одну з найбільших країн світу.
Для широкого кола читачів.
У книзі проаналізовано три галицькі суспільно-політичні й культурно-інтелектуальні середовища, у діяльності яких у першій чверті ХХ ст. знаходила вияв українська консервативна думка – русофілів, християнських суспільників і Греко-католицьку церкву. Їхній консерватизм був не так цілісною ідеологією, як стилем мислення. Попри різноманітність форм і практик українського консерватизму в Галичині, історія цих середовищ проливає світло на чимало спільних дилем, які виникали у зв’язку із суспільною модернізацією краю. І далеко не всі ідеї й починання консерваторів, що з’явилися на порозі модерного світу, пройшли випробування часом. У книжці можна знайти чимало влучних спостережень про політичну культуру Галичини. До розмірковувань заохочуватимуть також наведені паралелі з історії польських, чеських, словенських і українських (наддніпрянських) консерваторів.
Для істориків та широкого кола читачів.
Праця німецької дослідниці Анни Вероніки Вендланд відкриває світ ідей австрійської Галичини. Книжка знайомить з середовищем громадських активістів ХІХ століття, які, шукаючи свою ідентичність, урешті-решт ставали поборниками ідеї всеруської культурно-духовної спільності. Це – перше в історіографії системне дослідження феномену галицького русофільства. Читач не знайде в книжці ані похвали, ані осуду цього явища. Авторка окреслює русофільство як один із консервативних напрямів розвитку дискусії про українську ідентичність. Історія досягнень і поразок русофільського руху викладена з акцентом на постатях інтелектуалів, які, опинившись на межі традиційного й модерного світів, переймалися долею своєї спільноти, прагнули бути для неї корисними. Для істориків та широкого кола читачів.
Науковий редактор українського видання Мар ̓ ян Мудрий
Книга отримала спеціальну відзнаку малого журі істориків “Форуму Видавців – 2015”
Маркіз де Кондорсе – єдиний з плеяди великих французьких просвітників, кому вдалося дожити до Великої революції, що розпочалась 1789 року. Натхнений прикладом американської революції, він прагнув утілити високі ідеали епохи в політичну практику.
Основні теми пропонованої читачеві добірки текстів: наукова критика способу проведення виборів, який, до речі, є найпоширенішим і сьогодні; опрацювання нової виборчої методи, яка б істотно обмежила вплив випадкових чинників на підсумки голосування й убезпечила б як від охлократії, так і від олігархічно симульованої демократії. Особливу увагу Кондорсе приділяє ефективним засобам контролю громадян за діями влади і несумісності відлучення жінок від прав громадянина з самою природою республіки.