Ваш кошик зараз порожній!
350.00₴
Автор | |
---|---|
Оправа | тверда, ламінована, матова |
Формат | 145х215 мм |
ISBN | 978-617-7962-21-1 |
Кількість сторінок | 408 |
Мова видання | |
Рік видання |
Книга знаного перекладача, тонкого знавця античності, оригінального есеїста Андрія Содомори «Наодинці зі cловом» – це захоплива мандрівка розлогими просторами буденних слів з їхніми звуковими та візуальними обріями, з напластуванням значень, укорінених у тяглість традиції, їхньою здатністю будити глибинні відчуття і почуття. Кожний есей у книзі присвячений словам, які формують нашу неповторну українськомовну картину світу, наше світобачення і світосприйняття.
Автор щедро ділиться своєю віртуозною майстерністю занурення в джерельну свіжість звичних слів, вслуховування в їхню ритміку та мелодику. Ця книжка звучить як симфонія, розгортається як живописне полотно, наповнює нас бажанням напитися цілющої води з невичерпної криниці Слова.
Для всіх, хто любить і відчуває Слово.
Роман-есе відомого українського перекладача і письменника – його третій крок в оригінальній прозі. Автор спробував показати, чим є слово в житті кожної людини, зокрема, як те слово творить людину, впливає на її світосприймання, світовідчуття, настрої. У книзі більше життєвого, ситуаційного, живописного, тут в оповідній, настроєвій канві подані роздуми над Словом оригінальним і перекладним, постаті літераторів, перекладачів, професорів та науковців, багатьох, хто залишив живий слід у пам’яті автора.
Дві праці Андрія Содомори, видані в “Літописі”, закріплюють у вітчизняній культурі повноцінний новий жанр перекладацьких есе, об’єднаних роздумами над складністю перекладу культури, що сформувала образ і звучання слова.
Книга буде цікавою перекладачам, філологам, усім, хто закоханий у слово.
Книга стала лауреатом в номінації “Елітарна книга” (художня література та есеїстика українських авторів) в конкурсі “Форуму видавців 2001”
“На час оглянься добрими очима – усе, що міг, він дав” (Емілі Дікінсон). У тому часі – постаті, обличчя, голоси. Книжка в есеїстичному ключі розповідає переважно про філологів – “тих, хто любить слово” і вміє живим голосом ту любов передати своїм учням; тут також представники інших творчих професій, чия доля пов’язана з Львівським університетом, Львовом взагалі.
Лінії долі, переплітаючись, творять цілісну розповідну канву. На ній, у їхньому становленні, вимальовуються образи, хай і не співмірних у своїх досягненнях, але рівних щодо знань, перейнятих гуманістичними та патріотичними ідеалами непересічних людей.
“Зів’яле листя” з перших поетичних рядків і до останніх дарує читачам нагоду розгорнути власне бачення любові. Перед нами чи не перша спроба художньо візуалізувати ліричні переживання поета, яку запропонувало наймолодше покоління львівських художників. (Автори художнього оформлення – талановиті митці Романа Романишин і Андрій Лесів.) Унікальність цього видання передусім у його композиції: сторінки оздоблені автографами поезій „Зів’ялого листя”, що знайдені в архівах Києва та Львова. У книжці збе-режено всі коментарі І. Франка до його поезій. Поетична збірка мимоволі нагадує альбоми початку ХХ століття із дбайливо вкладеними сухими рослинами. Книжка багато ілюстрована світлинами жінок епохи Франка.
У книжці – розповідь про вихід у світ українського перекладу новознайденої тоді комедії давньогрецького драматурга Менандра “Відлюдник” (1962).