Ваш кошик зараз порожній!
450.00₴ 380.00₴
| Автор | |
|---|---|
| Оправа | тверда, ламінована, матова |
| Формат | 130х200 мм |
| ISBN | 978-617-7962-51-8 |
| Кількість сторінок | 264 |
| Мова видання | |
| Рік видання |
Доставка та самовивіз з 25 березня.
Наталія Полонська-Василенко (1884–1973) – одна з найвідоміших дослідниць історії Південної України XVIII століття, професорка Українського вільного університету в Мюнхені та авторка фундаментальної праці «Історія України» (перше видання: 1972–1976).
«Україна в XVIII столітті (1725–1797)» – це її рання, досі неопублікована й практично невідома дослідникам історична синтеза, завершена 1944 року – під час Другої світової війни. У цій праці підсумовано масштабні дослідження Полонської-Василенко 1920–1930-х років і запропоновано оригінальне бачення історії України XVIII століття. Хронологічно книга охоплює період від другої чверті XVIII століття до появи «Енеїди» Івана Котляревського, а географічно – усі українські етнічні землі.
Видання підготовлене на основі машинописного оригіналу, що зберігається в особистій колекції Полонської-Василенко у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України у Києві.
Книга поглиблює знання про історію України та призначена для широкої читацької аудиторії.
Редакторка Вікторія Сергієнко
«Історія Америки» у її розширеному одинадцятому виданні починається з перших відомостей про Північноамериканський континент і охоплює період розвитку Сполучених Штатів Америки аж до президентства Дональда Трампа. Жвавий, захопливий стиль оповіді, добре організований і щедро ілюстрований матеріал (зокрема понад 100 карт), вичерпний науковий апарат, рідкісні додатки – неадаптовані тексти Декларації про незалежність, Статей Конфедерації, Конституції з Поправками, таблиці імміграційної статистики, президентських виборів тощо – роблять цю книгу неоціненним джерелом знань про одну з найбільших країн світу.
Для широкого кола читачів.
У посібнику висвітлено формування новочасного українського суспільства, беручи до уваги адміністративно-територіальний, економічний, етносоціальний та культурно-інтелектуальний чинники; показано зміни, які відбулися протягом «довгого» дев’ятнадцятого століття в усіх сферах суспільного життя і в підсумку призвели до розриву зі старими, вибудуваними на аграрному традиціоналізмі цінностями, ставши основою для створення модерної української нації. Змістове наповнення посібника структуроване за тематично-хронологічним принципом і з урахуванням того, що життя українського суспільства тривало не в ізольованому просторі, а в тісній взаємодії з іншими народами. Читачі зможуть ознайомитися з сучасними історіографічними інтерпретаціями та головними напрямками наукових досліджень у галузі історії України ХІХ століття.
Посібник адресований викладачам, студентам, а також усім, хто цікавиться історією України.
У монографії розглядається доля релігії у сучасному суспільстві.
Покликаючись на найновіші дослідження у новітній філософії, автор пропонує синтетичний погляд на секуляризацію і доводить, що саме християнство створило умови для повноцінного розгортання цього феномену у специфічному середовищі європейської культури. Секуляризація простежується як тривала світоглядна трансформація, що розпочинається ще в Осьовому часі (VIII – II ст. до н. е.) і найповніше здійснюється у філософії Модерну (з XVII ст.). На певному етапі секуляризація хоч і заперечує трансцендентне (Бога), але, врешті, знову наближає людину до нього.
Маркіз де Кондорсе – єдиний з плеяди великих французьких просвітників, кому вдалося дожити до Великої революції, що розпочалась 1789 року. Натхнений прикладом американської революції, він прагнув утілити високі ідеали епохи в політичну практику.
Основні теми пропонованої читачеві добірки текстів: наукова критика способу проведення виборів, який, до речі, є найпоширенішим і сьогодні; опрацювання нової виборчої методи, яка б істотно обмежила вплив випадкових чинників на підсумки голосування й убезпечила б як від охлократії, так і від олігархічно симульованої демократії. Особливу увагу Кондорсе приділяє ефективним засобам контролю громадян за діями влади і несумісності відлучення жінок від прав громадянина з самою природою республіки.