Роман відомого французького письменника Франсуа Фенелона «Пригоди Телемаха» здобув заслужене визнання і впродовж двох століть посідав друге місце після Біблії за своєю читацькою популярністю.
Основою роману є давньогрецький міф про мандри Телемаха в пошуках свого батька Одіссея. Міфологічна канва розповіді дала змогу авторові викласти вимоги до зразкового правителя, який володіє усіма моральними чеснотами і спроможний у мирний час мудро та розважливо провадити свій народ до процвітання та достатку, а в час війни на полі бою боронити свій край від ворогів.
Поради Ментора, вчителя і наставника Телемаха, його діалоги зі своїм вихованцем про справжні цінності людини, про справедливість, досконалість, звитягу і шляхетні вчинки, про діяльний, а не показний патріотизм, не лише не втратили своєї актуальності, а, навпаки, набули особливої ваги у наш час, коли в різних куточках світу обговорюють причини втрати довіри громадян до влади та їхнє прагнення мати мудрих правителів.
Ця книга про засадничі моральні принципи громадянина, про доброчесність передусім.
Для широкого кола читачів.
Історію європейської ментальності від античності й до наших днів досліджено крізь призму формування i розвитку основних концептів людського життя: релігійності, сексуальності та кохання, хвороби, віку, смерті, страхів, комунікації, “свого” й “чужого”, простору i часу тощо. Доступний виклад матеріалу заохотить до читання не тільки фахівців – істориків, культурологів, етнологів, – але й усіх, хто цікавиться культурно-історичним розвитком європейських народів.
У книзі проаналізовано три галицькі суспільно-політичні й культурно-інтелектуальні середовища, у діяльності яких у першій чверті ХХ ст. знаходила вияв українська консервативна думка – русофілів, християнських суспільників і Греко-католицьку церкву. Їхній консерватизм був не так цілісною ідеологією, як стилем мислення. Попри різноманітність форм і практик українського консерватизму в Галичині, історія цих середовищ проливає світло на чимало спільних дилем, які виникали у зв’язку із суспільною модернізацією краю. І далеко не всі ідеї й починання консерваторів, що з’явилися на порозі модерного світу, пройшли випробування часом. У книжці можна знайти чимало влучних спостережень про політичну культуру Галичини. До розмірковувань заохочуватимуть також наведені паралелі з історії польських, чеських, словенських і українських (наддніпрянських) консерваторів.
Праця німецької дослідниці Анни Вероніки Вендланд відкриває світ ідей австрійської Галичини. Книжка знайомить з середовищем громадських активістів ХІХ століття, які, шукаючи свою ідентичність, урешті-решт ставали поборниками ідеї всеруської культурно-духовної спільності. Це – перше в історіографії системне дослідження феномену галицького русофільства. Читач не знайде в книжці ані похвали, ані осуду цього явища. Авторка окреслює русофільство як один із консервативних напрямів розвитку дискусії про українську ідентичність. Історія досягнень і поразок русофільського руху викладена з акцентом на постатях інтелектуалів, які, опинившись на межі традиційного й модерного світів, переймалися долею своєї спільноти, прагнули бути для неї корисними. Для істориків та широкого кола читачів.
Науковий редактор українського видання Мар ̓ ян Мудрий
Книга отримала спеціальну відзнаку малого журі істориків “Форуму Видавців – 2015”
Історія, філософія, право, спогади, психологія
Історія, філософія, право, спогади, психологія
Історія, філософія, право, спогади, психологія