Ваш кошик зараз порожній!
Немає в наявності
Автор | Олена Аркуша, Костянтин Кондратюк, Мар’ян Мудрий, Олексій Сухий |
---|---|
Оправа | тверда ламінована |
Формат | 170х240 мм |
ISBN | 978-966-8853-62-3 |
Кількість сторінок | 408 |
Мова оригіналу | українська |
Мова видання | |
Рік видання |
У посібнику висвітлено формування новочасного українського суспільства, беручи до уваги адміністративно-територіальний, економічний, етносоціальний та культурно-інтелектуальний чинники; показано зміни, які відбулися протягом «довгого» дев’ятнадцятого століття в усіх сферах суспільного життя і в підсумку призвели до розриву зі старими, вибудуваними на аграрному традиціоналізмі цінностями, ставши основою для створення модерної української нації. Змістове наповнення посібника структуроване за тематично-хронологічним принципом і з урахуванням того, що життя українського суспільства тривало не в ізольованому просторі, а в тісній взаємодії з іншими народами. Читачі зможуть ознайомитися з сучасними історіографічними інтерпретаціями та головними напрямками наукових досліджень у галузі історії України ХІХ століття.
Посібник адресований викладачам, студентам, а також усім, хто цікавиться історією України.
Остання праця Папи Йоана Павла II – це своєрідний духовний заповіт, що розкриває українському читачеві глибинність внутрішнього світу Понтифіка, великого прочанина та невтомного мандрівника, який зі словом Божим простував до людей. Побудована у формі діалогу, книжка подає особисті рефлексії Йоана Павла ІІ про знакові події історії, слугуючи своєрідним підсумком сторіччя, що минуло, крізь призму християнської філософії.
У книжці міститься також розмова про замах на Святійшого Отця у травні 1981 року, де Йоан Павло ІІ розважає над тим, звідки черпати сили на прощення та милосердя.
Для широкого кола читачів.
2-ге видання
У книзі проаналізовано три галицькі суспільно-політичні й культурно-інтелектуальні середовища, у діяльності яких у першій чверті ХХ ст. знаходила вияв українська консервативна думка – русофілів, християнських суспільників і Греко-католицьку церкву. Їхній консерватизм був не так цілісною ідеологією, як стилем мислення. Попри різноманітність форм і практик українського консерватизму в Галичині, історія цих середовищ проливає світло на чимало спільних дилем, які виникали у зв’язку із суспільною модернізацією краю. І далеко не всі ідеї й починання консерваторів, що з’явилися на порозі модерного світу, пройшли випробування часом. У книжці можна знайти чимало влучних спостережень про політичну культуру Галичини. До розмірковувань заохочуватимуть також наведені паралелі з історії польських, чеських, словенських і українських (наддніпрянських) консерваторів.
Для істориків та широкого кола читачів.
У монографії розглядається доля релігії у сучасному суспільстві.
Покликаючись на найновіші дослідження у новітній філософії, автор пропонує синтетичний погляд на секуляризацію і доводить, що саме християнство створило умови для повноцінного розгортання цього феномену у специфічному середовищі європейської культури. Секуляризація простежується як тривала світоглядна трансформація, що розпочинається ще в Осьовому часі (VIII – II ст. до н. е.) і найповніше здійснюється у філософії Модерну (з XVII ст.). На певному етапі секуляризація хоч і заперечує трансцендентне (Бога), але, врешті, знову наближає людину до нього.