Українська класика

"Нещоденний щоденник" ‒ це книжка, міцно зв'язана з часом її написання, але воднораз глибоко вкорінена в минулому та спрямована в майбутнє. Автор, споглядач та учасник, описує події політичного й літературного життя України 2003-2004 років, вплітаючи їх у мереживо яскравих спогадів.

Для широкого кола сучасників та нащадків. 

Пропонований зшиток – це подані в есеїстичному ключі нотатки про мову, а не впорядковані рекомендації щодо того, як правильно говорити, писати. Автор, перекладач і письменник Андрій Содомора, ділиться своїми роздумами над словом, його вагою в житті людини. Під особливим наголосом тут – одвічний, що нині слабне, зв’язок слова із серцем, серця – з природою рідного краю, землею загалом.

У книжці – розповідь про вихід у світ українського перекладу новознайденої тоді комедії давньогрецького драматурга Менандра «Відлюдник» (1962); про тих, хто сприяв перекладачеві і в праці над його першою книж­кою, і в її опублікуванні; тут – роздуми про переклад, про слово загалом, про вічне.

"На час оглянься добрими очима – усе, що міг, він дав". (Емілі Дікінсон). У тому часі – постаті, обличчя, голоси. Книжка в есеїстичному ключі розповідає переважно про філологів – “тих, хто любить слово” і вміє живим голосом ту любов передати своїм учням; тут також представники інших творчих професій, чия доля пов’язана з Львівським університетом, Львовом взагалі.